Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №308/11414/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11414/26

3/308/3636/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., з участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Ужгородського районного управління поліції відділу поліції №1 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №771127 від 04.08.2026 вбачається, що 31.07.2026 близько 20.00 год., гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неналежним чином виконував свої батьківські обов`язки щодо виховання та контролю за поведінкою неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме останній 31.07.2026 близько 20:00 у м. Чоп по вул. Миру, 13, неподалік футбольного поля спільно з іншими підлітками був присутній під час бійки та взяв участь у порушенні громадського спокою, проводив відеофіксацію та висловлювався ненормативною лексикою, чим порушив ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину не визнав, пояснивши, що 31.07.2026 його син разом з іншими дітьми під час проведення дозвілля на майданчику біля Чопського ліцею по вул. Миру 13, по дорозі побачили хлопців, які бились. Однак ОСОБА_2 зауважує, що його син не брав участі у бійці та не вчиняв будь-які дії, які відносяться до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Положення про права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини передбачені ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ.

Диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП визначено відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП виражається в активних діях у вигляді нецензурної лайки, образливого чіпляння, криків, галасу, непристойних жестів чи інших зухвалих проявів, скоєні обов`язково у громадському місці, які реально порушили спокій та порядок. Однак із доданого відео не можна визначити, що саме неповнолітній ОСОБА_3 вживав нецензурну лайку та що саме у його діях наявний склад адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Протокол не містить повного викладу суті адміністративного правопорушення, зокрема, які дії було вчинено, що характеризуються як невиконання батьками, у даному випадку ОСОБА_1 , передбачених законодавством обов`язків щодо нагляду за дитиною.

Таким чином, вказані в протоколі кваліфікуючі ознаки правопорушення не відповідають складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, не вказано відомості про суть адміністративного правопорушення у зіставленні з наявними ознаками порушення, передбаченого у диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Виходячи зі змісту ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

При цьому за змістом приписів КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, викладеної у чисельних рішеннях Суду («Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Швидка проти України» та інші) адміністративні правопорушення за своєю правовою суттю є кримінальними правопорушеннями, а тому і провадження у цих справах повинне проводитись за правилами, передбаченими для кримінальних правопорушень. Із урахуванням викладеного необхідно зробити висновок, що сутність правопорушення, яка викладається у протоколі про адміністративне правопорушення фактично є обвинуваченням у вчиненні діяння кримінально-правового характеру, висунення якого викликає у особи необхідність здійснення захисту. В зв`язку із цим до висунутого обвинувачення як нормами кримінального процесуального закону, так і нормами адміністративного законодавства висуваються певний ряд вимог, в тому числі і щодо конкретності цього обвинувачення.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №771127 від 04.08.2026 не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, які б могли спростувати заперечення ОСОБА_1 , до протоколу не додано та матеріали справи не містять.

До матеріалів справи не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у діях сина порушника об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно з якими обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Беручи до уваги викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, сам протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, складений із суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик