Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №561/978/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/978/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли з Відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за

ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

роз`яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року близько 17:34 год ОСОБА_1 в с. Серники, на вул. Гвардійській, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку чим здійснив наїзд на перешкоду, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, чим порушив п. 13.1. ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

До цього ж, ОСОБА_1 29 липня 2026 року близько 17:34 год в с. Серники на вул. Гвардійській не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу марки ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 , яку було подано шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п 2.4. та 8.9. «б» ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з транспортним засобом ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 , залишив місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди чим порушив п. 2.10. «а».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Окрім цього ОСОБА_1 29 липня 2026 року близько 17:34 год в с. Серники на вул. Гвардійській керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 та після скоєння дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення медичного огляду або проведення такого огляду на місці скоєння дорожньо-транспортних пригоди за допомогою газоаналізатора вживав алкогольні напої, чим порушив п. 2.10. «є» ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинених адміністративних правопорушеннях, окрім ч. 4 ст. 130 КУпАП визнав повністю. Суду показав, що вимогу поліцейських про зупинку не виконав, оскільки вважав, що з ними перебувають працівники РТЦК. Уникаючи зупинки він не впорався з керуванням і допустив зіткнення з електроопорою та огорожею житлового будинку. Оскільки після дорожньо-транспортної пригоди він перебував у стані шоку, його під руки завели додому. Факт вживання алкоголю заперечив відсутністю будь-яких доказі цього.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна (ст. 124 КУпАП), невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу (ч. 1 ст. 122-2 КУпАП), залишенні водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні (ст. 122-4 КУпАП), вживанні особою, яка керувала транспортним засобом , після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду (ч. 4 ст. 130 КУпАП) доведена зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Зокрема протоколами про адміністративне правопорушення, якими зафіксовано подію адміністративних правопорушень.

Схемою місця події, якою достовірно зафіксовано подію дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , місцерозташування керованого ним транспортного засобу та видимі пошкодження транспортного засобу.

З досліджених в ході судового розгляду відеозаписів з нагрудної камери поліцейських беззаперечно встановлено, як ОСОБА_1 керує ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 , не виконує вимогу поліцейських про зупинку, вчиняє ДТП, місце дорожньо-транспортної пригоди залишає, незважаючи на вимогу поліцейських залишатися на місці події, ображає поліцейських нецензурною лайкою, перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Такі відеозаписи є показанням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, зібрані поліцейським у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», а тому допускаються судом як належні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 .

Суд не приймає заперечення ОСОБА_1 про відсутність доказів стану його алкогольного сп`яніння з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Згідно з п. 9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 проведення огляду водіїв транспортних засобів – учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, – обов`язкове.

Відеозаписом зафіксовано травмування ОСОБА_1 , про таке травмування він наголошував в ході судового розгляду.

Отже ОСОБА_1 не мав права до проходження огляду на визначення стану сп`яніння вживати алкоголь. Як убачається з відеозапису ОСОБА_1 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. На переконання суду такі дії ОСОБА_1 є неприпустимими та у повній мірі підпадають під дію ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Поведінка ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди та пояснення в ході судового розгляду про відсутність доказів його алкогольного сп`яніння є спробою ухилитися від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, а саме в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та буде достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. 24, 40-1, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ст. 122-4, ч. 4 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Один рік);

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців (Шість місяців);

за ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (Один рік);

за ч. 4 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (Тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки (Три роки);

на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (Тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки (Три роки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (Шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Штраф має бути сплачений упродовж 15 днів з дня вручення постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, що становить 68000,00 грн (Шістдесят вісім тисяч гривень), а також витрати на облік указаного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя: Р.В. Світличний