Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №549/361/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/361/26

Провадження №3/549/118/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2026 року селище Чорнухи

Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Чорнухинського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №996330 від 18 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 18.08.2026 о 12.50 год в АДРЕСА_1 ухилялася від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: зловживає алкогольними напоями, не приділяє уваги своєму сину, в будинку антисанітарні умови, стіни і стеля чорні від сажі, речі розкидані, постільна білизна брудна, приготована їжа відсутня, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов`язків завжди є важливими й актуальними. Законом України «Про охорону дитинства визначено», що батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Обов`язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Так, відповідно до п. 4, 6,15 Наказу МВС України № 1376 від 06.11.2015 р. "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Водночас у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_2 (а.с. 4), відповідно до якого її матір`ю зазначено ОСОБА_3 , а батьком – ОСОБА_4 . Разом із тим протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, зокрема документів, які підтверджували б зміну прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .

Таким чином, наявне у матеріалах справи свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_2 не підтверджує належним чином, що саме ОСОБА_1 є її матір`ю та, відповідно, суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП. Інших належних і допустимих доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали справи не містять.

Тобто, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не долучено до матеріалів справи документа, який би підтверджував зміну прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (зокрема, відповідного свідоцтва, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або іншого документа, що підтверджує зміну прізвища).

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14).

За таких обставин, для встановлення істини по справі та з метою усунення протиріч /неточностей, які впливають на прийняття рішення, суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП слід повернути до сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, для належного оформлення.

Керуючись ст. ст. 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП повернути до сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській областідля належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Глущенко