Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №371/1047/26 — Миронівський районний суд Київської області

26.08.2026 Єдиний унікальний № 371/1047/26 провадження № 2/371/1441/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Геліч Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, адвокат Притула Л.О. , звернулася до Миронівського районного суду Київської області в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що з 16.06.2017 року був зареєстрованому шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Шлюб був зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1089, та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .

Від спільного подружнього життя з відповідачем дітей не мають.

Представник позивача зазначає, що спільне життя між позивачкою з відповідачем не склалося, оскільки, через відсутність взаєморозуміння, різність поглядів на сімейне життя та цінності, між ними виникали суперечки, які призвели до того, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, перестали підтримувати шлюбні стосунки.

На цей час сім`я існує лише формально, їй не притаманні такі ознаки, як взаємні почуття поваги та любові, взаємодопомоги та підтримки, спільність побуту та наявність взаємних прав та обов`язків.

З січня 2026 року позивач та відповідач остаточно припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, проживають окремо. За вказаних обставин, позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним та таким, що суперечитиме її інтересам тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, повідомлений належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримав через підсистему «Електронний суд» 03 липня 2026 року о 10 годині 30 хвилин 18 секунд.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 16.06.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ., виданого 16.06.2017 р. Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1089.

Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.

Причиною розладу в сім`ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та підтримання шлюбних стосунків фактично припинено.

Судом встановлено, що розлад в сім`ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям, суперечать інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 15 від 08.06. 2026 позивачем, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.06.2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1089.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати (судовий збір) у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складене і підписане 26.08.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ