Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №288/1049/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1049/26

Провадження № 2/288/946/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судового засідання – Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на утримання дружини, в якій вказує, що 18 листопада 2023 року між сторонами був укладений шлюб, від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на сьогоднішній день сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, але разом не проживають. Дитина проживає разом з позивачем, вона дбає про здоров`я сина, його психічний та фізичний розвиток. Весь свій вільний час приділяє турботі про нього та його вихованню.

На день подачі даної позовної заяви дитині виповнилось лише 1 рік 4 місяці і тому позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, відповідно тимчасово не працює, при цьому джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має.

Відповідач працездатний, є військовослужбовцем, отримує дохід, стан його здоров`я дозволяє працювати та він може сплачувати аліменти на утримання дружини.

Проте, відповідач не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання позивача, яка не має можливості працювати через догляд за дитиною до трьох років.

Позивач подавала заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 22 червня 2026 року винесено судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Станом на день подачі даної позовної заяви судовий наказ не набрав законної сили.

Позивач просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Представник позивача в судове засідання 26 серпня 2026 року не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18 листопада 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 18 листопада 2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », про що складено відповідний актовий запис № 3172. /а.с. 8, 9/

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 12 лютого 2025 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 240. /а.с. 8 на звороті/

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Київ, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , актовий запис № 327. /а.с. 11 на звороті/

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 11 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вказана ОСОБА_7 . /а.с. 12/

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 17 червня 2026 року, складеного Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дитиною ОСОБА_3 . /а.с. 12 на звороті/

Як вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 червня 2026 року, виданої Головним управлінням ДПС у Київській області за № 1038-26-10077 від 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по квітень 2026 року отримала соціальні виплати з відповідних бюджетів, а саме: одноразово за січень 2025 року в розмірі 3167,19 гривень, за квітень 2025 року в розмірі 12040,00 гривень та з травня 2025 року по квітень 2026 року включно по 860,00 гривень щомісяця. /а.с. 13/

Згідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 03 липня 2023 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій. /а.с. 14/

Також надано копію військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 18 червня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 . /а.с. 15/

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Стаття 7 Сімейного Кодексу України визначає, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Згідно до статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Отже ОСОБА_1 має право на утримання від ОСОБА_2 до досягнення їх дитиною трьох років, за умови, що відповідач може надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою та другою статті 80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

У Сімейному Кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу.

В добровільному порядку питання щодо утримання позивача сторони між собою не вирішили.

Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача до досягнення їх дитиною трьох років в розмірі 1/6 частини від доходу відповідача.

Такий розмір аліментів є мінімально необхідним, з огляду на вік дитини та неможливість позивача працевлаштуватися, через догляд за спільною з відповідачем дитиною.

Частиною першою статті 79 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності до статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, суд бере до уваги, що подання суду доказів того, що дружина (жінка), з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим в силу приписів СК України, що регулюють вирішення даного питання, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що відповідач є здоровою працездатного віку особою, військовослужбовець, отримує дохід, отже він спроможний та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу матері своєї дитини.

Зважаючи на те, що позивач не працює, має малолітню дитину, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та її доходи складають лише соціальні виплати, також те, що доводів про неможливість надання матеріальної допомоги позивачу, відповідач суду не надав, тому є всі підстави для стягнення з нього аліментів на утримання позивача до досягнення їх дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку відповідача.

Згідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1331 гривню 20 копійок судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України встановлено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3; статтями 7, 75, 77, 79, 84, 91, 182 Сімейного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274 - 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) від всіх видів доходу платника аліментів, щомісячно, починаючи з 02 липня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1331 гривню 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук