Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №278/971/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/971/26

В И Р О К

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світин Житомирського району та області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК,

в с т а н о в и в:

26 серпня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12026060610000081.

З угоди вбачається, 31 липня 2025 року о 14 год. 30 хв. перебуваючи за місцем свого проживання в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , в бік якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_4 будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, 07 січня 2026 перебуваючи за місцем свого проживання, ображав свою дружину ОСОБА_5 словами брутальної лайки та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

За вказаними фактами постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 14.01.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з цим, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, в період з 03.02.2026 по 05.02.2026 року перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 , дії психологічного насильства, що виразились у знущанні над останньою, безпідставних звинуваченнях та ревнощах, погрозах фізичної розправою, знецінення її як особистості, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

Таким чином ОСОБА_4 систематично вчиняв домашнє насильство, яке призвело до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 та погіршення якості її життя.

Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, та узгодили покарання ОСОБА_4 у виді пробаційного нагляду на строк два роки з покладанням на нього певних обов`язків, а також обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми кривдників.

Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про примирення, суд дійшов наступного.

Інкриміноване ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковано за ст. 126-1 КК, оскільки він систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , є нетяжким злочином; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні названого кримінального правопорушення. Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 3 ст. 469 КПК.

Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 471 КПК, угода містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання умов угоди.

Укладення угоди між обвинуваченим та потерпілою є добровільним, на чому наголосили сторони угоди в судовому засіданні та заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми кривдників відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань не вбачається.

Потерпіла, обвинувачений та прокурор просили суд затвердити угоду про примирення.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено, процесуальні витрати відсутні.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 471, 474-475 КПК, суд

у х в а л и в:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12026060610000081угоду про примирення від 26 серпня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК покласти на ОСОБА_4 протягом вказаного строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, а у разі працевлаштування - роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

На підставі ч. 2 ст. 76, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення. При цьому вирок може бути оскаржено лише з підстав, визначених ч. 3 ст. 394 КПК.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Потерпіла має право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1