Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №754/18953/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 754/18953/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12303/2026Головуючий у суді першої інстанції - Гринчак О.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд в складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", подану від його імені та в його інтересах адвокатом Стеценком Максимом Владленовичем, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості та інфляційних втрат, понесених у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості та інфляційних втрат, понесених у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2026 вказану позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 40-43).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів своєї апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що у пункті 3 прохальної частини позовної заяви представник позивача просив у разі його неявки в судове засідання проводити розгляд справи за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутня ухвала суду про визнання явки позивача обов'язковою, постановлена у відповідності до вимог ст.ст. 258, 260 ЦПК України.

При цьому, вказує, що позначки на судових повістках "Явка обов'язкова" за відсутності відповідного судового рішення (ухвали) не покладають на позивача обов'язку особистої присутності та не позбавляють його права на розгляд справи за його відсутності (а.с. 47-50).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю. Інші учасники справи про причини своєї неявки у судове засідання суд не сповістили.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач, явка якого в судове засідання визнана обов`язковою, повторно не з`явився в судове засідання, а його неявка унеможливлює вирішення спору по суті.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Разом з тим, положення ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Положення ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 цього Кодексу, у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Натомість, залишення позовної заяви без розгляду не є заходом процесуального примусу.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, призначені на 12.02.2026 та 07.05.2026 представник позивача, належним чином повідомлений, про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовною заявою, позивач просив розглянути розглянути справу без його участі у випадку неявки представника в судове засідання.

Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову ТОВ «Кредитні Ініціативи» без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", подану від його імені та в його інтересах адвокатом Стеценком Максимом Владленовичем, - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості та інфляційних втрат, понесених у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 25 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова