Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №759/7027/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/7027/26 Головуючий у І інстанції - Дячук С.І.

апеляційне провадження №33/824/3430/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Штундера Ярослава Григоровича, потерпілого ОСОБА_2 , переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №618193 від 18 березня 2026 року вбачається, що 18 березня 2026 року, близько 14 год 17 хв, за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6В, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Tesla Model Y, д.н.з. НОМЕР_1 на ділянці дороги де черговість проїзду не обумовлена правилами дорожнього руху не надав переваги в русі автомобілю Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався з правого боку. В результаті чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.11 ПДР України і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з указаною постановою, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року та визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення визначене санкцією статті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, на думку апелянта висновки працівників поліції щодо доцільності складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно саме водія ОСОБА_1 та того, що він повинен був керуватись вимогами п. 10.11 ПДР України є обґрунтованими.

На думку апелянта, посилання сторони захисту та твердження суду в частині наявності визначеності умов регулювання руху на даній ділянці дороги та визначеного пріоритету у русі водія автомобіля Tesla є помилковими та такими, що не відповідають вимогам ПДР.

Зі схеми ДТП, відеозапису події та інших матеріалів справи вбачається, що транспортні засоби рухались територією парковки, яка в розумінні п. 1.10 ПДР України є прилеглою територією.

При цьому, рух на цій ділянці є не врегульованим відповідно до положень та визначень ПДР України.

Саме по собі нанесення на території парковки стрілок або інших позначень не свідчить про належне встановлення організації дорожнього руху у розумінні ПДР України та не підтверджує визначення черговості проїзду транспортних засобів.

В свою чергу, водій автомобіля Tesla не був достатньо уважним до дорожньої обстановки, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався праворуч, що і перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Отже, твердження сторони захисту про існування визначеної переваги в русі автомобіля Tesla ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивному трактуванні конфігурації парковки.

Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року, посилаючись на те, що постанова суду була постановлена за його відсутності, так як він участі у розгляді справи судом першої інстанції не приймав.

У подальшому, з власної ініціативи, при з`ясуванні обставин перебігу розгляду справи йому стало відомо про її завершення та 06 травня 2026 року ним отримано копію оскаржуваної постанови.

12 травня 2026 року адвокат Облетов А.І. діючи у його інтересах звернувся до суду із апеляційною скаргою, однак постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року, його захиснику відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження з підстав того, що адвокат не був учасником розгляду справи на момент винесення оскаржуваної постанови.

При цьому судом було зазначено, що відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження його адвокату, не позбавляє права потерпілого самостійно звернутись до суду із апеляційною скаргою та просити про поновлення строку на оскарження.

Вказану постанову його представник отримав 25 травня 2026 року.

Вказане вище повністю підтверджується матеріалами справи.

Не зволікаючи, 26 травня 2026 року ОСОБА_2 вдруге подав апеляційну скаргу.

Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_2 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з мотивів та підстав, зазначених у ній.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Штундер Я.Г. заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В своїх письмових запереченнях зазначили, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 рухався по парковці ТЦ «Епіцентр» у відповідності до наявної дорожньої розмітки та в напрямку визначеною дорожньою розміткою.

Натомість, відповідно до фотознімку, зробленого ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди, проїзна частина п`ятого паркувального ряду має одну смугу руху, на початку якої наявна горизонтальна дорожня розмітка 1.188, яка вказує на єдиний дозволений напрямок руху, а саме: рух прямо, натомість автомобіль Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 здійснював рух назустріч загальному потоку, тобто в напрямку, протилежному від регламентованого горизонтальною дорожньою розміткою 1.18.

Вважають, що водій ОСОБА_2 ігноруючи нанесену дорожню розмітку, поїхав в протилежному напрямку руху дорожньої розмітки, яка виключала виїзду на ту частину дороги, по якій рухався автомобіль Tesla Model Y, д.н.з. НОМЕР_1 .

Саме вказані дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП.

Враховуючи, що в судовому засіданні суду першої інстанції було подано відеозапис моменту ДТП, фотознімки з місця пригоди та заслухавши пояснення учасників справи, у суду першої інстанції не виникло жодних сумнівів, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Вважають, що апеляційна скарга та її доводи спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, 18 березня 2026 року, близько 14 год 17 хв, за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6В, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Tesla Model Y, д.н.з. НОМЕР_1 на ділянці дороги де черговість проїзду не обумовлена правилами дорожнього руху не надав переваги в русі автомобілю Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався до нього з правого боку, в результаті чого відбулось зіткнення та обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.11 ПДР України та вчинив правопорушення за ст. 124 КУпАП.

На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, зображено місце зіткнення транспортних засобів, місце їх розташування, відображено напрямок руху транспортних засобів під час події.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 10.11 ПДР, у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою.

В противагу доводам скаржника, апеляційний суд вважає, що відповідно до доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, у своїй сукупності, спростовують дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень п. 10.11 ПДР України, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася на території парковки торговельного центру, де організація дорожнього руху визначена нанесеною на дорожньому покритті горизонтальною дорожньою розміткою у вигляді стрілок, що встановлюють дозволені напрямки руху транспортних засобів, тоді як водій ОСОБА_2 рухався в протилежному напрямку руху дорожньої розмітки.

Вказані обставини узгоджуються з письмовими поясненнями, наданими учасниками справи після ДТП, схемою місця ДТП, підписаною учасниками ДТП без жодних доповнень чи заперечень та яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення, фотознімками, наявними в матеріалах справи.

Так, відповідно до пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху та наноситься, зокрема, у вигляді стрілок згідно з розділом 34 цих Правил.

Пунктом 34.1.18 Правил дорожнього руху передбачено, що дорожня розмітка 1.18 показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв`язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні зі знаками 5.16 5.16 , 5.18 5.18 ; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.

Апеляційний суд зазначає, що стрілки, нанесені на місці дорожньо-транспортної пригоди, за своїм змістом визначали організацію руху транспортних засобів територією парковки та були обов`язковими для виконання всіма її учасниками.

Розділ 34 ПДР України містить опис видів горизонтальної дорожньої розмітки та її призначення, однак не встановлює заборони застосування відповідних стрілок в інших місцях організації дорожнього руху, якщо вони визначають порядок руху транспортних засобів. Сам по собі факт розташування такої розмітки на території парковки не свідчить про її невідповідність вимогам Правил дорожнього руху чи відсутність обов`язку водіїв її виконувати.

Апеляційний суд враховує, що факт порушення водієм автомобіля Toyota визначеного стрілками напрямку руху підтверджується дослідженими матеріалами справи та фактично не заперечувався самим ОСОБА_2 .

Таким чином, доводи скарги спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення наслідку.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, порушення принципів повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, порушення прав учасників судового розгляду, порушення положень КУпАП, Конституції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі на які посилається скаржник, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.

Суд першої інстанції дослідив всі надані сторонами докази та пояснення, та ухвалив постанову, яка відповідає нормам законодавства, які передбачені нормами чинного КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що подану у справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько