Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №381/2401/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 381/2401/25

Апеляційне провадження

№ 33/824/1727/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Дмитра Олександровича на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року (суддя Рубан Т.П.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665грн 60 коп.

Постановою судді визнано доведеним, що 23 лютого 2025 року о 05 год. 04 хв. у селищі Глеваха Фастівського району Київської області, по вул. Вокзальна, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови) та в порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний реєстратор - нагрудну камеру поліцейського.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Александров Д.О. просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Александров Д.О. зазначає, що обставини справи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають обставинам, зафіксованим на долученому до матеріалів справи відеозаписі, оскільки ОСОБА_1 не погодився проходити огляд у службовому автомобілі працівників поліції та наполягав на проходженні огляду у спеціалізованому закладі охорони здоров`я за участі лікаря-нарколога. Також, ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що не перебував за кермом автомобіля, тоді як належних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи немає.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу, наявну в матеріалах справи, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть

участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу у його відсутність.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Александров Д.О., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Д.О., вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,

чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 968118 від 23 лютого 2025 року, цього ж дня, о 05 год. 04 хв. у селищі Глеваха, по вул. Вокзальна, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1).

ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, не надавши при цьому будь-яких письмових пояснень.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, від 23 лютого 2025 року, з якого вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився (с.с.5).

Крім цього, працівником патрульної поліції було винесено постанову серії БАД № 429093 від 23 лютого 2025 року, відповідно до якої цього ж дня о 05 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , у селищі Глеваха, по вул. Вокзальна, 43, допустив порушення п. 9.2.б Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (с.с.5).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. У разі відмови водія від проходження огляду, фіксація цієї відмови відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від

9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).

При цьому, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 2 розділу І Інструкції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 працівник поліції виявив наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції

застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського повідомив, що їде додому. При цьому, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, зазначаючи, що їде з гаража додому.

У ході спілкування з ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили, що виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому спеціалізованому закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога.

Після отримання такої пропозиції ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування транспортним засобом та відмовлявся проходити огляд на місці зупинки, натомість погодився пройти огляд у медичній установі, однак не погодився сідати у службовий автомобіль працівників поліції.

Під час тривалого спілкування з ОСОБА_1 поліцейські неодноразово пропонували йому проїхати з ними до медичної установи, однак той наполягав, що поїде сам за кермом власного автомобіля, що було розцінено поліцейськими як пасивна відмова від проходження огляду.

Аналізуючи вказаний відеозапис, апеляційний суд приходить до висновку, що задокументовані працівниками поліції події, що мали місце на місці зупинки

транспортного засобу підтверджують факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, а також факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у момент його зупинки, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відеозапис з камер поліцейських підтверджує, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля під час його зупинки працівниками поліції, а при спілкуванні з працівниками поліції він пояснював, що їде додому з гаража.

Також з відеозапису встановлено, що після заперечення ОСОБА_1 керування транспортним засобом, працівник поліції з`ясовував у особи, який вийшов з автомобіля, чи керував він автомобілем, на що отримав заперечення. Інших осіб в автомобілі не було.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, дійсно підтверджуються відеозаписом з камер поліцейських.

Разом з цим, з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився їхати до закладу охорони здоров`я у службовому автомобілі поліцейських, зазначаючи, що поїде за кермом своєї машини, не реагуючи на роз`яснення поліцейського про неможливість керування ним транспортним засобом у такому стані.

Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду, що такі дії ОСОБА_1 правильно були розцінені поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки такої поведінки.

Доводи апеляційної скарги, що суд неповно з`ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

За змісту постанови судді місцевого суду вбачається, що суд повно дослідив матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , та надані суду докази, оцінив доводи захисника Александрова Д.О. та прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суддею місцевого суду дотримані вимоги закону при розгляді матеріалу за протоколом про адміністративне правопорушення, висновок суду про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху є правильним, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнення за вчинення правопорушення застосовано у межах санкції статті та з дотриманням вимог ст. 33, 34 КУпАП.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги під час апеляційного перегляду справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Дмитра Олександровича залишити без задоволення, постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт