Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №156/756/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/756/26

Провадження № 2-о/156/35/26

Рядок статзвіту № 17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судових засідань Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/756/26 за заявою

ОСОБА_1 , представник - адвокат Білецька Інна Миколаївна,

заінтересована особа - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області

про встановлення факту, що має юридичне значення: постійного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини,

учасники справи:

заявниця – не з`явилася,

представник заявниці Білецька І.М. – не з`явилася,

представник заінтересованої особи – не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Суть заяви

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаною заявою, у якій просила встановити юридичний факт постійного проживання заявниці однією сім`єю з померлою спадкодавицею ОСОБА_3 не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини з метою отримання права на спадкування за законом у четверту чергу у зв`язку із тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 1,88 га (зокрема рілля — 1,71 га та кормові угіддя — 0,17 га), яка належала їй на підставі Державного акта від 11.08.2004 року. ОСОБА_3 за життя не залишила заповіту, а спадкоємців першої, другої чи третьої черг немає, спадкування має здійснюватися за законом.

Заявниця є вдовою рідного брата померлої ОСОБА_3 — ОСОБА_4 , який помер у 2012 році. Протягом тривалого часу вся родина проживала разом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка заявниці та матері родини ОСОБА_5 у 2016 році, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишилися проживати в будинку удвох, оскільки ОСОБА_3 ніколи не перебувала у шлюбі та не мала дітей. Починаючи з 2016 року і до дня смерті ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тобто протягом понад п`яти років, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 проживали спільно однією сім`єю. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купували продукти й речі побутового вжитку, оплачували комунальні послуги та обробляли присадибну ділянку. ОСОБА_10 була особою з інваліністю I групи з дитинства і мала серйозні проблеми зі здоров`ям, ОСОБА_6 постійно доглядала за нею, забезпечувала ліками, піклувалася про її побут, а також повністю організувала й оплатила її поховання. Цей факт спільного проживання та ведення господарства підтверджується офіційними довідками й листами Павлівської сільської ради, а також заповітом матері родини від 2002 року на користь заявниці, що вказує на високий рівень довіри в родині.

У зв`язку з такими обставинами заявниця змушена звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення юридичного факту.

ІІ. Позиції учасників справи

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися.

У попередньому судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у новій редакції заяви, та просила таку задовольнити. Крім того, 26.08.2026 представник заявника ОСОБА_2 подала клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у якому просила розгляд справи здійснювати бнз її участі та участі заявниці, підтримання вимог заяви у новій редакції.

11.08.2026 від Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради.

ІІІ. Процесуальні дії

Ухвалою від 29.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних у ній недоліків заяви.

03.07.2026 стороною заявника на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2026 надано заяву про встановлення юридичного факту у новій редакції.

07.07.2026 після усунення недоліків заяви, таку прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано необхідні докази та призначено судове засідання для розгляду заяви по суті.

У судове засідання, призначене на 26.08.2026 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи не з`явилися.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

26.08.2026 представник заявника ОСОБА_2 подала клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у якому просила розгляд справи здійснювати бнз її участі та участі заявниці, підтримання вимог заяви у новій редакції.

11.08.2026 від Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. У зв`язку з такими обставинами, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

ІV. Застосоване законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1258, 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно п. 23 вищевказаної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими відповідно до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.

За положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

V. Встановлені обставини та висновки суду

Судом встановлено, що з 22.06.1987 і по даний час місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області (а.с.7).

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Шлюб було зареєстровано 30 серпня 1986 року у Виконкомі Завидівської сільської ради Локачинського району (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 30.08.1986 року, а.с. 8). Чоловік заявниці, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 54 років у селі Риковичі Іваничівського району Волинської області (а.с.9).

Спадкодавиця ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Риковичі. Батьками померлої ОСОБА_11 та померлого ОСОБА_12 (чоловіка заявниці) були одні й ті самі особи — ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що підтверджує їхній статус повнорідних брата та сестри.

Після смерті ОСОБА_4 у 2012 році та його матері ОСОБА_15 у 2016 році, заявниця із ОСОБА_3 залишилися проживати удвох у будинку АДРЕСА_1 . Інших родичів у останньої не було, вона ніколи не перебувала у шлюбі та не мала дітей.

ОСОБА_1 проживала і доглядала до дня смерті сестру чоловіка ОСОБА_3 , особу з інвалідністю 1 групи з дитинства та проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Той факт, що ОСОБА_3 була особою з інвалідністю з дитинства першої групи «А» довічно та потребувала постійного строннього догляду і допомоги підтверджується також Довідкою до акта огляду МСЕК серії ВЛН № 0091249 від 14.11.2011 року.

З відповіді Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 04.08.2026 № 1470/02.1-05/2-2026 слідує, що з 02.03.2018 по 02.03.2023 ОСОБА_3 , 1960 р.н. проживала із братовою – ОСОБА_1 , 1968 р.н., яка її доглядала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).

Крім того, рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 10.09.2010 у справі № 2о-13/2010 ОСОБА_3 , 1960 р.н. уродженку с. Риковичі Володимирського (колишнього Іваничівського району) визнано недієздатною, а ОСОБА_1 , 1968 р. н. призначено опікуном ОСОБА_3 .

Як слідує із заяви з 2016 року і до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто протягом більше ніж 5 років, ОСОБА_3 разом із заявницею проживали однією сім`єю, вони мали спільний бюджет, спільно купували продукти харчування, одяг, речі побутового вжитку, оплачували комунальні послуги, разом обробляли присадибну ділянку та вели спільне господарство. Оскільки ОСОБА_3 мала проблеми зі здоров`ям, то заявниця постійно доглядала за нею, забезпечувала ліками, піклувалася про її побут та повністю організувала й оплатила її поховання у 2023 році.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Павлівської сільської ради (а.с.14). Заповіт від її імені Павлівською сільською радою Володимирського району Волинської області не посвідчувався (а.с.16). Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 1.88 га (рілля — 1.71 га, кадастровий номер 0721185600:04:000:0002; кормові угіддя — 0.17 га), що належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 114298 від 11.08.2004 року (а.с.13).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Іваничівській державній нотаріальній конторі не заводилася (а.с.38).

Заявниця є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за законом четвертої черги.

Встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини заявниці потрібне для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки реалізувати своє право на оформлення спадщини вона не може через відсутність відповідних підтверджуючих документів.

Факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_16 у будинку АДРЕСА_1 не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини (02.03.2023) у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_17 показала, що близько 20 років проживає поблизу будинку заявниці і бачила, як ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_3 , вони вели спільне гоподарство, тримали корів і свиней. ОСОБА_3 ніколи не була заміжня, дітей не мала.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що проживає у с. Риковичі і знає заявницю ОСОБА_1 , і знав ОСОБА_19 . ОСОБА_11 була психічно хвора, особою з інвалідністю з дитинства. ОСОБА_20 прийшла проживати в с. Риковичі в невістки з 1986 року і з того часу вони всі проживали в будинку АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка ОСОБА_12 і свекрухи ОСОБА_15 , ОСОБА_20 доглядала ОСОБА_11 , бо остання не могла подбати про себе. ОСОБА_11 ніколи заміжньою не була, дітей не мала. Свідок підтвердив, що ОСОБА_20 та ОСОБА_11 дійсно проживали разом по день відкриття спадщсмерті ОСОБА_11 .

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що заявницею надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження вимог про визнання факту проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 однією сім`єю у будинку АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02.03.2018 до 02.03.2023 року, а тому заява підлягає до задоволення.

VI. Судові витрати

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Тому, судові витрати слід залишити за заявницею.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживала разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю по АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 02.03.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за заявником ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця (мешканки) АДРЕСА_1 ;

Представник заявника: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, адреса: вул. Незалежності, 12, с. Павлівка, Володимирський р-н, Волинська обл.

Суддя І. Є. Малюшевська