Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №460/22844/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/22844/22 пров. № А/857/15503/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

з участю секретаря Майстрів Ю.І.,

представника позивача Костюка В.В.,

представника відповідача Михайленка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот Енерго" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №460/22844/22 за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот Енерго" про стягнення штрафу,-

суддя в 1-й інстанції Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення 27.09.2022 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 27.09.2022 року,

в с т а н о в и в :

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот Енерго» про стягнення штрафу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» 170 000 грн (сто сімдесят тисяч гривень) в дохід Державного бюджету України (КБК 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що положеннями п.8 ч.4 ст.169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб`єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України. В даному ж випадку позивач подав подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України, а тому такий позов є передчасним.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, поясненя учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума штрафу, яка заявлена до стягнення в межах даної адміністративної справи, обумовлена Постановою №2941 від 22.12.2021. Станом на час вирішення спору по суті відомості щодо оскарження відповідачем зазначеної постанови в ЄДРСР відсутні. В матеріалах справи також відсутні належні та достатні докази на підтвердження сплати ТОВ «Патріот Енерго» відповідного штрафу. Оскільки штраф Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго»» не був сплачений у визначені Законом № 1540-VIII строки, - пеня станом на 29.06.2022 складає 186150 грн, з яких 1,5 відсотка суми штрафу (1,5% * 85000 грн) / 100% = 1275 грн; 146 днів прострочення оплати штрафу (з 04.02.2022 по 29.06.2022) х 146 = 186150 грн >85000 грн (розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора). Отже, в межах даної адміністративної справи розмірі пені, який підлягає до стягнення, становить 85000 грн. Відтак, загальна сума до стягнення становить 170000 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Відповідно до статті 2 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України (ч. 1 ст. 3 Закону № 1540-VIII).

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

За правилами частини 5 статті 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Згідно із положеннями частин 3-5 ст. 22 Закону № 1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 8 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.

Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в результаті розгляду 22 грудні 2022 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової невиїзної перевірки від 30.11.2021 № 664, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 10.11.2021 № 2083 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Патріот Енерго» та на підставі посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 22.11.2021 № 762, встановлено, що ТОВ «Патріот Енерго» не дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2941 «Про накладення штрафу на ТОВ «Патріот Енерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» накладено штраф на ТОВ «Патріот Енерго» у розмірі 85000 гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергіїта стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 20 грудня 2019 року №2897; п.2.2 глави 2 Інструкції у частині подання форми звітності № 4а-НКРЕКП до НКРЕКП щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітнім періодом; п. 2.3 глави 2 у частині подання форми звітності № 4а-НКРЕКП до НКРЕКП виключно в електронному вигляді на адресу: zvit4m@nerc.gov.ua з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та / або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»; Інструкції щодо заповнення форми звітності №4В-НКРЕКП-моніторинг-виробництво (ВДЕ) (місячна) «Звіт про місячні обсяги виробництва електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року №450, а саме: п. 2.1 глави 2 щодо подання виробником форми звітності № 4В-НКРЕКП-моніторинг-виробництво (ВДЕ) щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом; п. 2.3 глави 2 щодо надсилання виробником форми звітності № 4В-НКРЕКП-моніторинг до НКРЕКП в електронному вигляді у форматі «xls» або «xlsx» на адресу: monitoring_V@nerc.gov.ua у двох примірниках з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи ліцензіата та / або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та « Про електронні довірчі послуги» та без накладення кваліфікованого електронного підпису та / або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата.

Зазначену постанову направлено Регулятором за адресою ТОВ «Патріот Енерго» засобами поштового зв`язку та вручено адресатові 04.01.2022.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Тобто, положеннями п.8 ч.4 ст.169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб`єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України.

При цьому, для застосування положень п.8 ч.4 ст.169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб`єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.

Колегією суддів з`ясовано, що вищещазначену постанову позивача направлено Регулятором за адресою ТОВ «Патріот Енерго» засобами поштового зв`язку та вручено адресатові 04.01.2022.

В той же час, контролюючий орган, звернувся до суду 29.06.2022, тобто до збігу, визначеного законом шестимісячний строк на оскарження постанови.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обгрунтованою позицію відповідача про те, що суд першої інстанції повинен був повернути позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі п.8 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки право на звернення суб`єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.

Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20 та від 21 серпня 2025 року у справі № 120/14874/24.

Як було зазначено вище, п.8 ч.4 ст.169 КАС України передбачає повернення позовної заяви позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Між тим, як свідчить зміст частини 1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Тобто, чинним законодавством не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції щодо повернення позовної заяви після скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду, з огляду на його передчасність.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот Енерго" задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №460/22844/22 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді В. С. Затолочний

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.