Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №522/1834/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №522/1834/26

Суддя: Науменко А. В.

Справа № 522/1834/26

Провадження 2/522/5406/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Згідно відповіді ЄДДР № 2332018 від 12.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді № 2332055 від 12.02.2026 року з Єдиної інформації системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була документована довідкою внутрішньо-переміщеної особи № 5105-5003301969, виданою 27.05.2024, згідно якої фактичним місцем перебування позивачки є: АДРЕСА_2 , що відноситься до Приморського району м. Одеси.

Згідно відповіді ЄДДР № 2331991 від 12.02.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді № 2332086 від 12.02.2026 року з Єдиної інформації системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був документований довідкою внутрішньо-переміщеної особи № 5128-7002208729, виданою 06.03.2025, згідно якої фактичним місцем перебування відповідача є: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 02.03.2026 року провадження по справі відкрито.

07.04.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що частково не погоджується з позовними вимогами про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вважаючи їх необґрунтованими та завищеними, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження щомісячних витрат на дітей та власного матеріального стану. Відповідач зазначає, що проходить військову службу у Збройних Силах України, його грошове забезпечення є нестабільним, а заявлена сума аліментів складає понад половину його доходу. Крім того, він має додаткові фінансові обов`язки щодо утримання непрацездатної матері, яка потребує постійного стороннього догляду, та членів іншої сім`ї, а також добровільно сплачував аліменти раніше. З огляду на свої реальні доходи та стан здоров`я утримуваних осіб, відповідач просить частково задовольнити позов і визначити розмір аліментів на рівні 4 000 грн на кожну дитину щомісячно.

07.05.2026 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову.

Позивач зазначає, що у зв`язку з виявленням факту наявності у відповідача постійного місця роботи виникла необхідність зміни предмета позову в частині способу стягнення аліментів. Позивач вказує на те, що самостійно утримує двох спільних неповнолітніх доньок, несе значні витрати на оренду житла, комунальні послуги, придбання продуктів, одягу, ліків та забезпечення дистанційного навчання дітей, тоді як відповідач є працездатним, здоровим та матеріально забезпеченим. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання двох дітей у розмірі однієї третини від усіх видів його заробітку (доходу), що становить по одній шостій частці на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення доньками повноліття, а також покласти на відповідача судові витрати на правничу допомогу.

28.05.2026 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову в частині способі стягнення аліментів..

11.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням уточненого предмету позову.

Відповідач зазначає, що частково не погоджується із заявою про зміну предмета позову, оскільки вимоги про стягнення аліментів у розмірі однієї третини доходу є завищеними та необґрунтованими. Відповідач зауважує, що він з 2019 року проходить військову службу у Збройних Силах України, добровільно та регулярно сплачує кошти на утримання дітей і додатково забезпечує їхні особисті потреби. Водночас позивач не має власного доходу, проте є працездатною особою і зобов`язана брати рівнозначну участь у вихованні та утриманні дітей. Крім того, на утриманні відповідача перебувають непрацездатна мати, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду й значних витрат на оренду житла та ліки, а також член новоствореної сім`ї. З огляду на свій матеріальний стан та необхідність виконання інших обов`язків щодо утримання утриманців, відповідач вважає справедливим і співмірним визначення аліментів на двох дітей у розмірі 25 відсотків від його заробітку (доходу).

В судове засідання призначене на 06.08.2026 року з`явились представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 .

Під час судового засідання представник відповідача зазначила, що відповідача нова сім`я в якій є дитина.

Представник позивача зазначила, що у вказаної дитини є свій батько, яким відповідач не є.

Сторони погодили, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті.

Суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач частково заперечував проти задоволення позову, визнав позов в частині 25% від заробітної плати.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року (справа № 522/6457/24) було розірвано.

У період шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мають статус внутрішньо переміщених осіб та проживають разом із матір`ю.

Після фактичного припинення шлюбних відносин батьки не дійшли згоди щодо розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позивач зазначає, що самостійно несе значні витрати на утримання доньок, а також сплачує оренду житла, комунальні послуги, інтернет та забезпечення для дистанційного навчання, тоді як відповідач є працездатною особою та має постійне місце роботи у Збройних Силах України.

У зв`язку з виявленням факту наявності у відповідача постійного заробітку позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову, просячи стягнути з відповідача аліменти у розмірі однієї третини від усіх видів його заробітку (доходу) на утримання двох дітей (по одній шостій частці на кожну дитину) до досягнення ними повноліття.

Зі свого боку, відповідач частково не погоджується із заявленими вимогами, зазначаючи, що він із 2019 року проходить військову службу, добровільно та регулярно сплачує кошти на утримання дітей і додатково забезпечує їхні особисті потреби.

Водночас відповідач наголошує на наявності у нього інших обов`язкових утриманців, зокрема непрацездатної матері, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та значних щомісячних витрат на лікування і оренду житла, а також членів новоствореної сім`ї, зокрема дитини, у зв`язку з чим просить визначити розмір аліментів на рівні 25 відсотків від його заробітку (доходу).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач прохає стягувати з нього аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини його доходів на обох дітей.

Водночас, Сімейний кодекс України визначає стандартні розміри аліментів у частці від доходів одного з батьків, які підлягають стягненню на дітей. Такий розмір застосовується для видачі судового наказу про стягнення аліментів. Так, ч.5 ст.183 СК України передбачає стягнення аліментів на двох дітей у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З огляду на встановлені судом обставини та положення чинного законодавства, суд доходить такого висновку. Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За приписами частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінюючи доводи відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів та визначення їх на рівні 25 відсотків від доходу у зв`язку з необхідністю утримання непрацездатної матері та членів новоствореної сім`ї, суд ставиться до них критично. Зокрема, суд зазначає, що хоча відповідачем і було надано медичні документи на підтвердження наявності захворювань у його матері, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що він як син здійснює її постійне матеріальне забезпечення та утримання, у якому конкретно розмірі воно надається і чи надається взагалі. Аналогічна правова оцінка стосується і посилань відповідача на утримання членів нової сім`ї, оскільки жодних документальних доказів наявності такої сім`ї та її фактичного утримання останнім суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи відсутність належного та достатнього доказового обґрунтування виняткових обставин чи обтяжуючих факторів, які б об`єктивно перешкоджали сплаті аліментів у розмірі, визначеному законом, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про стягнення аліментів у розмірі, меншому ніж передбачено законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення аліментів у розмірі однієї третини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання двох дітей є обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам закону та принципу справедливості, а тому підлягають задоволенню частково, з урахуванням уточнених вимог.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.180-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі на двох дітей 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно починаючи з дати звернення до суду (10.02.2026 року) і до досягнення доньки ОСОБА_5 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 та потім, з ІНФОРМАЦІЯ_7 , однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття ОСОБА_6 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 25.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

14.08.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua