Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №521/12060/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12060/26

Номер провадження № 2/521/8177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Поліщук І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 року КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 якій просить суд стягнути з відповідача на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію у розмірі 33295,26 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Представник позивача свої вимоги мотивував тим, що відповідач мешкає квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В даний будинок теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання міста Одеси».

Представник позивача зазначає, що відповідач, отримуючи послуги з постачання опалення та гарячої води, свої зобов`язання щодо оплати за послуги не здійснює, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 33295,26 гривень, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Поліщук І.О.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Поліщук І.О. від 21.07.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.

18.08.2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у позові у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що позивачем порушені строки позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за період що перевищує три роки до дня звернення з позовом до суду. Крім того, відповідачка заперечувала правильність здійсненого позивачем розрахунку, зазначаючи, що загальна площа приміщення становить 25,3 кв. м, тоді як в розрахунках зазначена площа 27,95 кв. м. Також відповідачка вказує, що після зняття бака повітровідвідника, опалення в її кімнаті фактично припинилося. Представником КП «Теплопостачання міста Одеси» складалися акти, в яких зазначалися неправдиві дані щодо температури в кімнаті. Через стан здоров`я вона не мала можливості продовжувати вирішення питання щодо неналежного надання послуги. Усі зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та врегульовані положеннями ЦК України та ЖК України.

Судом встановлено, що КП «Теплопостачання м. Одеси» створено на підставі рішення ОМР від 27.06.2006 року № 101-V шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго».

Згідно з п.2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Рішенням Одеської міської ради № 1173-V від 05.04.2007 року «Про визнання виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одеса» КП «Теплопостачання м. Одеси» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідачка по справі є споживачем теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді з Департаменту надання адміністративних послуг за № Х1-187211-ю/0 від 16.07.2026 року відповідач зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким обліковуються надані відповідачу послуги з теплопостачання.

Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі).

Індивідуальний договір вважається укладений зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дні опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Текст такого договору було розміщено 04.10.2021 року на офіційному сайті КП «Теплопостачання міста Одеси» www.teplo.od.ua.

Таким чином, станом на 05.11.2021 року типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Відповідно до п. 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії - цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

За приписами ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно ст.ст. 68, 162 ЖК України та ст. 45 п. 5 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затв. пост. КМ України від 21.08.2019 р. N? 830, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Проте, відповідач, вказаних вимог закону та умов укладеного договору не виконала, що призвело до порушення зобов`язання виникнення заборгованості за отримані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складає 33295,26 гривень, що підтверджується розрахунком.

Щодо заперечень відповідачки стосовно площі приміщення та якості послуги, суд зазначає наступне.

Як вбачається з реєстру нарахувань та оплат, розрахунок позивачем дійсно здійснювався виходячи з площі 27,95 кв. м.

Відповідно до п. 1 Договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 2760 від 17.02.2014 року, предметом договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з тримання будинків, споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 25,3 кв.м., а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених Договором.

Разом із тим відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували іншу загальну площу приміщення, ніж ту яка зазначена у розрахунку заборгованості.

Не надано також і доказів звернення до позивача із відповідними документами для внесення змін до даних особового рахунку.

Долучений відповідачкою договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 17 лютого 2014 року стосується надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та сам по собі не підтверджує неправильність визначення позивачем розрахункової площі для нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії.

Посилання відповідачки на те, що після зняття бака повітровідвідника опалення в кімнаті припинилося, також не є достатньою підставою для звільнення її від оплати наданої послуги, оскільки такі доводи нічим не підтверджуються.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів того, що за результатами перевірки у встановленому законодавством порядку було встановлено факт ненадання послуги або надання її неналежної якості та визначено відповідний розмір зменшення плати за спірні розрахункові періоди.

Відтак наведені відповідачкою заперечення щодо площі приміщення та неналежної якості опалення не є достатніми для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідніп оложення "Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Законом України від 15 березня 2022року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином наявні підстави для стягнення заборгованості в межах позовної давності за період з 12.03.2017 року, оскільки строк позовної давності за зазначений період продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2».

Окрім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Окрім того, згідно із пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який був чинний до 04.09.2025) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Згідно із пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 40/2026 від 12.01.2026.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності з 04.09.2025.

Матеріали справи свідчать про те, що представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, в тому числі поза межами строку позовної давності.

Враховуючи, що КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось з вказаним позовом 10 липня 2026 року, з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в межах позовної давності позивач має право на стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг, обов`язок сплати якої настав з 12 березня 2017 року.

Враховуючи що заборгованість відповідача станом на 01 березня 20217 року та станом на 01 квітня 20217 року не змінювалася та становить суму – 3623, 13 гривень, тому із загальна сума боргу за вказаним позовом має бути зменшена на 3623, 13 гривень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

Частиною 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач взагалі не сплачувала за надані послуги, починаючи з 10.2016 р., отже заборгованість, яка виникла до березня 2017р. є такою, що виникла поза межами строку позовної давності, тобто сума у розмірі 3623 гривні 13 копійок не підлягає стягненню з відповідача.

Отже розмір загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача складає 33 295 гривен 26 копійок –3623, 13 гривень, складає суму у розмірі 29 672 гривень 13 копійки.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволено 89,11 % (29672,13х100: 33295,26). позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у розмірі 2965,58 (3328х89,11:100) грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (юридична адреса: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р № НОМЕР_3 в Філія Одеське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за теплову енергію у розмірі 29 672 (двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (юридична адреса: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р № НОМЕР_3 в Філія Одеське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 58 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Ірина Поліщук