Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №505/3915/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3915/25

Провадження № 2/505/1956/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.06.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.,

при секретарі Марченко Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на її користь половину понесених нею додаткових витрат на дитину у розмірі 40188,48 грн., також просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.06.2017 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. У шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2022 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023 року стягнуто аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто аліменти з відповідача на її користь на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн., починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною 6-ти річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2025 року зменшено розмір аліментів на її користь на утримання дитини до 2500, 00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшено розмір аліментів на її користь на утримання дружини до 1500,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною 6-ти річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначила, що донька ОСОБА_4 постійно проживає разом із нею, дитині встановлено діагноз. Такий стан здоров`я ОСОБА_4 зумовлює необхідність понесення нею додаткових витрат, спрямованих на її лікування, що не може бути покрито аліментними платежами.

За період 2023-2025 сума додаткових витрат, які були спрямовані на обстеження та лікування Меланії складає 80376,97 грн.

Оскільки батьки мають рівні обов`язки щодо виховання та утримання дитини, підтримання на належному рівні її життя та здоров`я, відповідач зобов`язаний відшкодувати їй половину додаткових витрат, але добровільно не бажає цього робити, у зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання позивачка та її представник – адвокат Басюк О.М. не з`явились. Представник позивача надав заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№ 10016 від 02.06.2026 року про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав заяву яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№ 10017 від 02.06.2026 року, просив справу розглядати у його відсутність, у зв`язку із зайнятістю. Позовні вимоги визнав частково, згоден сплатити грошові кошти на додаткові витрати у розмірі 25000,00 грн.

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.01.2020 року.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі по 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною 6-ти річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2025 року зменшено розмір аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини до 2500, 00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшено розмір аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дружини до 1500,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною 6-ти річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні дитини та визначенні порядку участі у її вихованні відмовлено.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаного Подільським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у боржника ОСОБА_2 станом на 01.09.2025 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 39933,33 грн.

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого державним реєстратором А.В.Кравченко, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.

Донька сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічні захворювання органів зору та нервової системи, у зв`язку з чим їй встановлено відповідні діагнози та вона потребує постійного лікування, медичного нагляду і значних витрат на забезпечення належного стану здоров`я.

З наданих позивачем квитанцій вбачається, що нею фактично понесено додаткові витрати на дитину у зв`язку з її лікуванням та медичним обстеженням.

Як вбачається з наданих доказів, за період 2023–2025 років позивачем понесено додаткові витрати на обстеження та лікування дитини на загальну суму 80 376,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Відповідно до вимог Закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Додаткові витрати заявляються у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини або які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що протягом 2023–2025 років нею були понесені додаткові витрати на обстеження та лікування дитини в загальному розмірі 80 376,97 грн, які підтверджуються наданими до справи доказами.

Виходячи зі змісту положень статті 185 СК України можна дійти висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов та їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Тобто, заявляючи разові, періодичні або постійні витрати, необхідно надати суду докази усієї суми витрат та їх необхідність, тобто, якщо це витрати, пов`язані з розвитком здібностей дитини, то суду необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини, підтвердити витрати, пов`язані з придбанням усіх необхідних знарядь або інструментів та вказати періодичність їх придбання. Або ж якщо це витрати, пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також вартість ліків, які необхідно придбавати дитині та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво) і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Позивач повинна довести їх необхідність.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач у поданій до суду заяві просив позов задовольнити частково та зазначив про згоду на сплату додаткових витрат на дитину у розмірі 25 000 грн.

Разом з тим, на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість сплати ним половини фактично понесених додаткових витрат, відповідачем жодних належних та допустимих доказів суду не надано.

Відомостей щодо його скрутного матеріального становища, наявності інших утриманців, стану здоров`я чи інших обставин, які б могли вплинути на визначення розміру його участі у додаткових витратах на дитину, матеріали справи не містять.

Аналізуючи наведене, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання та виховання дитини, а також беручи до уваги доведеність понесення позивачем додаткових витрат на обстеження та лікування дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частки таких витрат.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню додаткові витрати на обстеження та лікування доньки ОСОБА_3 за період 2023–2025 років у розмірі 40 188,48 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучає до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги №19/01/26 від 19.01.2026 року, довідку №73/26 від 29.04.2026 року про підтвердження оплати гонорару у розмірі 6000,00 грн., копію ордера серії ВН № 1640177 від 19.01.2026 року.

Від відповідача до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку, передбаченому ч.5 ст.137 ЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, враховуючи складність та кількість матеріалів даної справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 6000,00 грн., згідно довідки №73/26 від 29.04.2026 року.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 половину понесених додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 40188 (сорок тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Су д д я – Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 02.06.2026 року.