Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №580/10240/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10240/25 Суддя першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Кравченка Є.Д., суддів Осіпової О.О., Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 25.07.2025 №9/3-1779, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 25.07.2025 №9/3-1779, та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 01.02.2023.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року змінено спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 580/10240/25 в частині: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 25.07.2025 №9/3-1779, та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 01.02.2023», шляхом:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 161169 (сто шістдесят одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 57 копійок.».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/10240/25 та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області строк 40 (сорок) днів виконати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 580/10240/25, щодо виплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії у розмірі 161196,57 грн. Також суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , в установлений судом строк 40 (сорок) днів подати звіт щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі №580/10240/25 про виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 161196,57 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 31.04.2026 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 580/10240/25.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.05.2026) суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/10240/25 та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 580/10240/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині щомісячної виплати нарахованої пенсії з 01.01.2025 у розмірі 17762,75 грн. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом місяця з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 580/10240/25 в частині щомісячної виплати нарахованої пенсії з 01.03.2025 у розмірі 17762,75 грн.

На адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2025.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року суд відмовив у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду від 06.10.2025 по справі №580/10240/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ: 21366538) протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення від 06.10.2025 по справі №580/10240/25.

Попередив керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений даною ухвалою термін.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати до Черкаського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 06.10.2025 року по справі №580/10240/25, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його/її проживання.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що із поданого звіту та додаткових пояснень встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 25.07.2025 № 9/3-1779. Розмір пенсії позивача з 01.02.2023 становить 15068,31 грн, із 01.03.2024 16267,75 грн, із 01.01.2025 - 16 267,75 грн. Крім того зазначено, що пенсію позивача з 01.03.2025 перераховано, її розмір становить 17767,75 грн, у тому числі індексація пенсії - 1500,00 грн, як встановлено Постановою № 209. Проте, щомісяця 05 числа, у день виплати пенсії, відповідач продовжує виплачувати позивачу пенсію у попередньому розмірі. - 12742,41 грн., а потім 14042,24 грн. Дана обставина підтверджується випискою банківської установи поточного рахунку із якої вбачається, що пенсію позивачу виплачується щомісяця не у розмірі 17757,75 грн., а у розмірі 12742,41 грн., та 14042,24 грн.

Відтак, суд першої інстанції презюмував, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не надано доказів повного виконання рішення, відтак відсутні підстави для прийняття звіту від 14.05.2026 у справі №580/10240/25 та завершення процедури судового контролю, у зв`язку з чим встановив новий строк для подання звіту.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що всупереч висновків суду судове рішення виконано у відповідності до вимог чинного законодавства із застосуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який визначався протягом всього періоду перерахунку пенсії. Підкреслює, що розмір пенсії позивача з 01.02.2023 становить 15068, 31 грн, із 01.03.2024 -16267,75 грн, із 01.03.2025 - 17767,75 грн. Загальна сума доплати до пенсії за період з 01.02.2023 до 31.12.2025 становить 161 196,57 грн та буде виконана органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають за межами контролю відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена із дотриманням норм процесуального права, а її висновки повністю відповідають змісту резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Приписи ч. 2 ст. 382-2 КАС України визначають, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Положеннями ч. ч. 3-5 ст. 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

У свою чергу ч. 11 ст. 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Викладене свідчить, що законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після ухвалення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, судове рішення у справі №580/10240/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконано. При цьому Пенсійним органом не надано доказів повного виконання рішення суду, відтак у суду першої інстанції відсутні підстави для прийняття звіту від 14.05.2026 у справі № 580/10240/25 та завершення процедури судового контролю.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 254, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 - 382-3 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Кравченко Є.Д.

Судді Осіпова О.О.

Златін С.В.