Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №760/35591/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №760/35591/25

Суддя: Осіпова Олена Олександрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 760/35591/25 Суддя (судді) першої інстанції: Фіцай О.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Торгонського Андрія Віталійовича (сержант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Герасименка Дмитра Олександровича (старший лейтенант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6230071 від 27.11.2025,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Торгонського Андрія Віталійовича (сержант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Герасименка Дмитра Олександровича (старший лейтенант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив суд:

- скасувати постанову серії EHA № 6230071 від 27.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 р., ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, скасувати постанову серії ЕНА № 6230071 від 27.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування вимог зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Вказує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів факту керування ним транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції, а наявний відеозапис не підтверджує вчинення ним адміністративного правопорушення.

Крім того, апелянт посилається на статті 7, 247, 251, 280 КУпАП, статтю 19 Конституції України, пункт 2.1 Правил дорожнього руху та практику Верховного Суду, зазначаючи про недотримання працівниками поліції процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та відсутність у його діях складу правопорушення.

Головне управління Національної поліції в Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2026 - без змін. Зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

На обґрунтування заперечень вказує, що відповідно до статті 19 Конституції України, статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 9, 222, 247, 251 КУпАП та пункту 2.1 Правил дорожнього руху працівники поліції мали повноваження зупинити транспортний засіб та перевірити документи, а ОСОБА_1 не пред`явив посвідчення водія, реєстраційні документи та страховий поліс.

Крім того, відповідач зазначає, що факт керування транспортним засобом та непред`явлення документів підтверджується відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського, які є належними доказами відповідно до статей 251 КУпАП та 40 Закону України «Про Національну поліцію». Також вказує, що позивачу були роз`яснені його права, порядок оскарження постанови та можливість подати пояснення, докази і клопотання.

Посилаючись на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності - такою, що винесена в межах повноважень, у порядку та спосіб, визначені законом.

Торгонський Андрій Віталійович (сержант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Герасименко Дмитро Олександрович (старший лейтенант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 через представника адвоката Кінзерська Н.В. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Торгонського Андрія Віталійовича (сержант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Герасименка Дмитра Олександровича (старший лейтенант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (ЄДРПОУ 40108625), в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №6230071 від 27.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до мобільного застосунку «Штрафи UA», ОСОБА_1 стало відомо про існування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6230071 від 27.11.2025 за ч. 1 ст. 126 керував т.з особою, яка не має відп. Документів, п. 2.1. ПДР - Курування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування. 05.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до поліції ВП № 1 Звягельского РВП в Житомирській області з заявою, відповідно до якої просив надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, відповідно до яких було складено постанову ЕНА № 6230071 від 27.11.2025, а також надати можливість зняття фотокопій матеріалів справи та у разі наявності відеоматеріалів по справі отримати відеоматеріали на власний флеш носій (копія заяви додається). Однак, ОСОБА_1 було повідомлено, що йому буде надана відповідь на дану заяву протягом 30 днів. Також, зазначаю, що відповідно до винесеної постанови, безпідставно визнано ОСОБА_1 винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

02.02.2026 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржувана постанова є законною і скасуванню не підлягає.

Зі змісту постанови вбачається, що 27.11.2025 о 00 годині 27 хвилин по вулиці Городищенська, в селі Бараші Звягельського району Житомирської області, водій автомобіля марки «DODGE AVENGER», номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України (далі - Правила).

Згідно п. 2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: водійське посвідчення, реєстраційний документ на авто, а в деяких випадках - дозвіл на спец-сигнали, схему маршруту, розклад руху або документацію для перевезення небезпечних вантажів, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, поліцейським СРПП ВП № 1 Звягельського РВП ЕУНП в Житомирській області сержантом поліції Герасименком Дмитром Олександровичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Причиною зупинки ОСОБА_1 стало те, що останній рухався транспортним засобом у комендантську годину, а саме 27.11.2025 о 00 год 27 хв.

Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 6230071 від 27.11.2025 винесена у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України, цей факт підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями,на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП ВП № 1 Звягельського РВП ЕУНП в Житомирській області сержантом поліції Герасименка Д.О. від 27.11.2025 серії ЕНА №8230071 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 27.11.2025 о 00 годині 27 хвилин по вулиці Городищенська, в селі Бараші Звягельського району Житомирської області, керував автомобілем марки державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України (далі - Правила).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопо-рушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, відповідно до 2.1. ПДР - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Пунктом 2.4 а) ПДР встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не заперечує і не спростовує жодними доказами факт непред`явлення поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

На відеозаписі з нагрудної камери відповідача, наданого представником відповідача на підтвердження заперечень проти позову, вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 на вимогу поліцейського не пред`явлено посвідчення водія.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП, підтверджено в ході судового розгляду.

З приводу посилань апелянта на відсутність доказів керування ним автомобілем колегія суддів зазначає, що позивач, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вночі у комендантську годину, а саме 27.11.2025р. о 00год. 27хв., перебував у чужій області (с. Городище, Звягельський р-н), чого без факту керування відповідним транспортним засобом неможливо.

При цьому, на долученому до матеріалів справи відеозаписі позивач сам визнав відсутність документа, що безпосередньо свідчить про наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Щодо доводів позивача щодо недотримання передбаченої ст. 266 КУпАП працівниками поліції процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, суд їх відхиляє з огляду на таке.

Статтею 266 КУпАП встановлений порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.124 КУпАП, відсторонення від керування транспортними засобами не застосовувалось.

Положеннями частин 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Таким чином, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

Крім того, в постанові міститься відмітка про відмову від її підписання та отримання.

Факт відмови від підписання постанови ОСОБА_1 підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 286 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Торгонського Андрія Віталійовича (сержант поліцейський СРПП відділення поліції №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Герасименка Дмитра Олександровича (старший лейтенант поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6230071 від 27.11.2025 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua