Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №620/1713/26
Суддя: Осіпова Олена Олександрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/1713/26 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Осіпової О.О.,
суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026;
- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р. адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії;
- зобов`язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2026;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1 331 грн 20 коп., судового збору.
Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вимог зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказує, що підстави для підготовки та надання до органу Пенсійного фонду оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом відсутні, оскільки після набрання чинності Постановою № 704 змін у розмірах грошового забезпечення, які б зумовлювали проведення перерахунку пенсії, не відбулося, а тому відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Позивач 02.01.2026 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідки про грошове забезпечення станом 01.01.2026 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Листом від 10.02.2026 № 09/С-340/2505 відповідачем повідомлено, що за відсутності станом на 01.01.2026 факту підвищення (збільшення) розміру грошового забезпечення діючим військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України або ж на адресу військових пенсіонерів чи їх адвокатів (представників) за їх вимогою (проханням).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, п. 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, п. 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (п. 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови № 704.
Враховуючи викладене, з 29.01.2020 чинна редакція п. 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Надалі, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.05.2023 № 481 «Про скасування пп. 1 п. 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та внесення зміни до п. 4 Постанови № 704», п. 2 якої внесені зміни до п. 4 Постанови № 704, шляхом викладення абзацу першого в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з п. 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням п. 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Тобто, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1 762 грн.
Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 в справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним п. 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до п. 4 Постанови № 704.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами п. 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до п. 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі № 340/507/22).
Таким чином, п. 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 та від 18.02.2026 у справі №160/33292/24.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік і становить 2481 грн, станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік і становить 2 684 грн, станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік і становить 3 028 грн, станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і становить 3 028 грн, а станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік і становить 3 328 грн.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 51 Закону.
Згідно із ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно п. 2-3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
За наведених обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у складання довідки станом на 01.01.2026 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua