Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №496/5573/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5573/26

Провадження № 3/496/2058/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшли матеріали від Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 24.08.2026 року вказані матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 496/5573/26.

Так, 07.06.2026 року о 19:40 год. за адресою: с. Яськи, вул. Центральна, буд. 165, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року (протокол від 04.04.2026 року серія ЕПР № 632084).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, 07.06.2026 року о 19:40 год. за адресою: с. Яськи, вул. Центральна, буд. 165, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 ,, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР України, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП не встановлено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, присутність ОСОБА_1 під час розгляду даної справи не є обов`язковою. Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і вважає можливим здійснити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.ст. 126, 130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За пунктами 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.10 ПДР зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1.а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Пунктом 2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, працівниками поліції надано до суду:

- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 686671 та серії ЕПР № 686694 від 07.06.2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026 року;

- пояснення ОСОБА_1 від 07.06.2026 року, в яких серед іншого, підтверджуються обставини, викладені в протоколі та зазначено, що останній погоджується з порушенням;

- довідку начальника САП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Т. Коротнян, відповідно до якої, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалося посвідчення водія;

- інформаційну довідку начальника САП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Т. Коротнян, відповідно до якої, автомобіль, який був під керуванням водія ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12.03.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік;

- довідку інспектора САП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області С. Степанової, відповідно до якої, ОСОБА_1 притягувався впродовж року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП – постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.03.2026 року;

- постанову Біляївського районного суду Одеської області від 06.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- довідку інспектора САП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області С. Степанової, відповідно до якої, ОСОБА_1 притягувався впродовж року до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП - постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06.05.2025 року;

- диски з відеозаписами.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено один з протоколів про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5 ПДР, а саме - за відмову пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Судом досліджено доданий до протоколу диск з відеозаписом з якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився (00:02:00 – 00:02:09), що також узгоджується з наданими ОСОБА_1 письмовими поясненнями.

Оскільки, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, які зазначені у протоколі, а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Однак, огляд з метою виявлення стану сп`яніння ОСОБА_3 в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв`язку з його відмовою від проходження такого огляду, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.

За постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.03.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Тобто ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує: за ч.2 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинена особою, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по іншому протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст. 126 КУпАП).

Повторним, виходячи зі змісту ст. 35 КУпАП, визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Належним доказом на підтвердження повторного вчинення правопорушення є постанова відповідного органу про накладення адміністративного стягнення, яка до матеріалів справи не долучена.

Особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрала доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було вчинене правопорушення передбачене частинами 2-4 статті 126 КУпАП протягом року.

В матеріалах справи міститься постанова Біляївського районного суду Одеської області від 06.05.2025 року відповідно до якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того до матеріалів справи долучено довідку про повторність відповідно до якої також зазначено, що останній притягувався впродовж року до адміністративної відповідальності Біляївським районним судом Одеської області по справі № 496/2244/25 від 06.05.2025 року за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Отже, якщо ОСОБА_1 є особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06.05.2025 року терміном на 5 років, тому у випадку відсутності фактів вчинення в період з 07.06.2025 року по 07.06.2026 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.2-4 ст. 126 КУпАП, діяння має бути кваліфіковано за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Однак суд позбавлений можливості перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.5 ст. 126 КУпАП на ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідно до ст. 221 КУпАП суди розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 3 і 5 ст. 126 КУпАП, тобто накладання адміністративного стягнення за ч.4 ст. 126 КУпАП виходить за межі компетенції суду.

Викладені обставини свідчать про те, що у справі не доведена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин, суд не може брати до уваги, як доказ, протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 686694 зазначені в ньому події не можуть ставитися ОСОБА_1 у провину, оскільки вони не підтверджені іншими доказами.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП не доведена, а тому провадження по справі необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.ст. 33-35, 36 КУпАП і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткових стягнень у виді конфіскації та оплатного вилучення транспортного засобу, які передбачені санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП, суд враховує, що адміністративні матеріали не містять доказів належності останньому на праві приватної власності транспортного засобу, тому додаткове стягнення не застосовується.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 33-36, 38, 40-1, 126, 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративні правопорушення, в частині вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.Л. Пасечник