Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №496/16/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/16/26

Провадження № 2-о/496/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді- Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткаченко В.М.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Біляївка в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою в якій просила суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , як члена його сім`ї до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Свою заяву заявник мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в лікарні швидкої допомоги м. Чернівці помер брат заявниці ОСОБА_3 , він помер від поранень, отриманих ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання за призначенням під час військових дій на території України в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Брат заявниці не був одруженим та не мав інших родичів, ближчих ніж заявниці. Заявниця та її брат проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , та між ними склалися сімейні відносини, вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Ще до своєї мобілізації в Збройні Сили України, брат також постійно працював, та його дохід був основним майже протягом всього часу свого життя, оскільки заявниця ніде не працювала майже протягом всього часу свого життя.

Під час служби в Збройних Силах України, брат також надавав кошти заявниці на її утримання та її сім`ї зі свого грошового забезпечення, яке отримував після мобілізації. Перераховував грошові кошти на картковий рахунок її доньки. За кошти, які надсилались братом, купувались продукти харчування, оплачувалися комунальні послуги, та оплачувалися інші супутні витрати необхідні для забезпечення нормального функціонування сім`ї. На теперішній час, заявниці стало відомо, що для того щоб реалізувати права як особи, що перебувала на утриманні у загиблого військовослужбовця, зокрема щодо призначення соціальних підтримок, заявнику необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні брата, для подачі відповідного пакету документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку з чим заявниця звернулась до суду з вказаною заявою.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала та просила задовольнити, також пояснила, що вона не може працювати, у зв`язку з тим, що в неї є син з вадами здоров`я, він страждає приступами епілепсії та його необхідно контролювати, тому вона не має можливості працювати. З батьком дітей вона розійшлась, шлюб розірвали у 2015 році, він не допомагав не фізично не матеріально, аліменти не сплачував, помер у 2024 році. Єдиним доходом заявниці була допомога брата.

Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні, в якості свідка був допитаний свідок ОСОБА_4 , яка пояснила наступне, що вона з заявницею та померлим ОСОБА_3 є сусідами, вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та з народження знає заявницю ОСОБА_1 та її брата, тісно спілкувались. Знає що заявниця була декілька разів заміжня. Вийшовши заміж за ОСОБА_5 , в них народились діти. Її чоловік пив, дебоширив, та майже з заявницею не мешкав. Заявниця не могла забезпечити себе бо мала малих дітей, тому її забезпечував її брат ОСОБА_6 . Вони мешкали однією сім`єю. Сусіди також допомагали, сиділи з дітьми.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який пояснив, що є сусідом заявниці та її брата ОСОБА_3 після смерті батьків та чоловіка заявниці, її брат, ОСОБА_3 , взяв на себе відповідальність за заявницю та її дітей. На той час він працював на станції «Дністер». Сусіди також допомагали заявниці, звертались до неї як до швачкою, це був її єдиний заробіток. Дітей до садочку не брали через черги. Стосунків у ОСОБА_3 не було, та після того як його мобілізували, він продовжив допомагати заявниці, про що сам розповідав свідку, коли приїжджав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 який пояснив, що є сусідом заявниці та її брата ОСОБА_3 . Заявниця та її брат проживали разом в кв. АДРЕСА_3 та вели спільне господарство. В якій час хотіли роз`їхатись, але не вийшло. Заявниця доходів не мала, в неї маленькі діти, старша дитина хвора, боїться сторонніх. Чоловік з заявницею проживав періодично, він пив, штовхався, його виганяли, працювати не хотів, роботи не мав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є донькою заявниці, ОСОБА_1 . Коли їй було 3 року вона з матір`ю переїхала до бабусі з дідусем, яких доглядали. Також там на той момент проживав і її дядько ОСОБА_3 . Вже потім, після смерті дідуся та бабусі, він допомагав їм, після мобілізації надсилав 10000 грн. на її картку щомісяця, які вона знімала та передавала матері.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Біляївським районним РАГС 22.05.1986 року зареєстрованого в книзі за №167 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Саратським районним РАГС Одеської області повторно 10.10.1982 року, зареєстрованого 10.04.1980 року, актовий запис №8. Батьками записані у ОСОБА_1 записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а батьками у ОСОБА_3 . Записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Саратським райвідділом РАГС 20.01.1979 року, встановлено, що 20.01.1979 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 уклали шлюб. Після укладення шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_14 , дружини - ОСОБА_14 .

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частин НОМЕР_4 (по стройовій частині) АДРЕСА_4 від 17.05.2022 року за №121 встановлено, що солдат ОСОБА_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини - стрільця-помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 14 стрілецької роти 5 стрілецького батальйону, посадовий оклад - 2820 гривень на місяць, ШПК «солдат».

09.02.2023 року за вих.№2/242 начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_15 було направлено сповіщення сім`ї №65 ОСОБА_1 , відповідно до якого було повідомлено, що її брат, солдат ОСОБА_3 , 1980 року народження, військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , в лікарні швидкої допомоги міста Чернівці, від поранень отриманих 19.12.2022 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області.

Як вбачається з наданої копії спадкової справи заявник ОСОБА_1 є спадкоємицею щодо майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з довідкою виданою секретарем Нерубайської сільської ради Дідок Н.Ю., від 17.02.2023 року за №444, встановлено що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , захоронений 12.02.2023 року на кладовищі, розміщеному за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Холодна.

Як вбачається з листа Біляївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.07.2024 року за №1723/24.13-18 було повідомлено про відсутність в архіві підпорядкованого відділу актових записів про шлюб, розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та актових записів про народження дітей у вказаної особи.

Згідно з довідки (витяг з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 10.04.2023 року виданої Виконавчим комітетом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1986 року народження - сестра; ОСОБА_9 , 2004 року народження - племінниця; ОСОБА_16 , 2015 року народження - племінниця; ОСОБА_17 , 2021 року.

З наданого реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особі (Форми ОК-5, ОК-7) встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , за період з 2022 по 2024 рік доходів не має, окрім виплат з Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області.

Крім того, відповідно до повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників виданої старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 17.10.2024 року у ОСОБА_5 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 17.10.2024 року за період з 17.07.2023 року по 01.10.2024 року становить 65655,38 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяця, що підтверджує, що заявник ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей не отримувала.

Частиною першою ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У порядку окремого провадження можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі №753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року №335/4669/23.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Метою встановлення у цій справі факту про те, що перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні свого загиблого брата, військовослужбовця, є призначення соціальних підтримок.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до пункту 1 розділу XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.08.2018 №260, у разі загибелі військовослужбовця виплачується належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі одноразові додаткові види (грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань тощо) за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув).

Крім цього відповідно до пункту І постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі- постанова № 168) у разі загибелі військовослужбовців під час дії воєнного стану здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн. за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув.

Вищезазначені кошти виплачує військова частина, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: перша черга - дружині (чоловіку); друга черга окрім осіб, передбачених постановою також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовця.

Членом сім`ї, який перебуває на утриманні військовослужбовця, є та особа, яка перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, що є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, за наведених обставин вбачається факт, що загиблий ОСОБА_3 та заявниця, ОСОБА_1 , були рідними братом та сестрою, окрім того, оскільки брат повністю забезпечував її коштами для забезпечення нормального функціонування сім`ї, бо сестра, маючи малих дітей не працювала, відтак дохід, який він отримував був основним джерелом для її існування, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_3 необхідно заявниці для отримання грошового забезпечення, додаткової винагороди, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, суд вважає необхідним встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час захисту Батьківщини.

Керуючись ст.ст. 265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні- задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , як члена його сім`ї до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Шаньшина