Судовий наказ від 25 серпня 2026 р. у справі №491/891/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/891/26

Провадження № 2-н/491/90/26

Ананьївський районний суд Одеської області

СУДОВИЙ НАКАЗ

26 серпня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до Ананьївського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дудич Ірина Олександрівна, про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання заяви.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що вони з боржником ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без державної реєстрації шлюбу з 2013 року по 2024 рік. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 , який проживає разом із заявником та перебуває на її утриманні та фактично забезпечується нею усіма необхідними для його повноцінного життя та розвитку засобами. Починаючи з 2024 року, боржник проживає окремо від заявника та дитини, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо матеріального утримання сина та не бере належної участі у забезпеченні його повсякденних потреб. Боржник добровільно коштів на утримання сина не надає, участі у витратах, пов`язаних із його харчуванням, придбанням одягу, взуття, засобів гігієни, навчанням, лікуванням та придбанням лікарських засобів, не бере. Таким чином, фактичне утримання та забезпечення потреб неповнолітнього сина здійснюється виключно заявником, що створює для неї значне матеріальне навантаження. Заявник на даний час працює та самостійно забезпечує сім`ю, однак її доходу недостатньо для належного забезпечення потреб дітей. Зокрема, наявні витрати на харчування, придбання одягу та взуття, навчання, лікарські засоби та інші необхідні потреби дітей, які постійно зростають у зв`язку з їх віком та навчанням. Крім того, на утриманні заявника перебуває донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з цим, заявник також самостійно несе витрати на її утримання, навчання, харчування, лікування та забезпечення інших повсякденних потреб. Отже, заявник фактично самостійно забезпечує утримання двох дітей, одна з яких є спільною дитиною заявника та боржника, тоді як боржник, будучи батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , не виконує покладеного на нього законом обов`язку щодо утримання дитини.

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 491/891/26.

В день надходження, 10 серпня 2026 року, за результатами автоматизованого розподілу судової справи справу за № 491/891/26 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_5 .

В подальшому, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та для її судового розгляду визначено головуючого суддю Желяскова О.О.

Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини непрацездатних членів сім`ї.

Саттею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на об`єм їх прав та не звільняє від обов`язків відносно дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини п`ятої статті 185 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 167 ЦПК України визначено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Заявник в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Разом з цим встановлено, що заявником було сплачено судовий збір за подання заяви в розмірі 332,80 гривні.

Відповідно до підпункту 4-1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при подачі заяви про видачу судового наказу ставка судового збору складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 гривень. Отже ставка судового збору при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу у 2026 році повинна складати 332,80 гривні.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином ставка судового збору при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі у 2026 році повинна складати: 332,80 гривні х 0,8 = 266,24 гривень.

Враховуючи, що заявником, звільненою від сплати, було сплачено судовий збір та заява подана в електронній формі, не зважаючи на сплату заявником судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 332,80 гривні, суд вважає за необхідне судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 266,24 гривень, покласти на боржника.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» заявник має право на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, що становить 66,56 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 160-161, 164, 167 ЦПК України,

НАКАЗУЮ:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця с. Шимкове Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; уродженки с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 10 липня 2009 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця с. Шимкове Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; уродженки с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 10 липня 2009 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 коп., сплачений заявником при подачі заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 172 ЦПК України судовий наказ набирає законної сили у день його видачі - 26 серпня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів оскарженню не підлягає.

Частиною сьомою статті 170 ЦПК України, передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 169 ЦПК України копію судового наказу одночасно з копією заяви стягувача і копіями доданих до неї документів надіслати боржнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суддя О.О. Желясков

Судовий наказ набрав законної сили «____»________________ 20____ року

Строк пред`явлення наказу до виконання в частині стягнення аліментів до _________________________________________________________________________

Строк пред`явлення наказу до виконання в частині стягнення судового збору до «____»________________20____ року

Судовий наказ виданий (надісланий) стягувачу «____»_______________20____ року

СуддяО.О. Желясков