Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №686/1377/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/1377/26

Провадження № 22-ц/820/1414/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року (суддя Колієв С.А.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначалось, що 22 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 154354 на суму 13334 грн, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графік платежів та публічну частину, спільну для всіх клієнтів кредитодавця розміщену на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs.

Зокрема, згідно з правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проєкту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графік платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f094b540. Наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору, 22 вересня 2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку він вказав у заяві при укладенні кредитного договору, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

06 лютого 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 06022025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 21641,04 грн.

Нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося виключно первісним кредитором.

Вказувалось, що згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором №154354 від 22.09.2024, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 21641,04 грн заборгованості, з яких: 13334 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7806,04 грн - заборгованість за відсотками, 501 грн – заборгованість за комісією.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 154354 від 22.09.2024 в сумі 21641,04 грн та 9422,40 грн понесених судових витрат.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника Савченка Я.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що оскільки скаржником не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов`язані із укладенням із кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, відтак вимога щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Звертає увагу на те, що звертаючись до суду із цією позовною заявою, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту укладення між скаржником та кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушеного права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині.

Вказує, що зважаючи на час на підготовку матеріалів для подання позовної заяви, незначну складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, на переконання скаржника, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним із складністю справи, часом, витраченим представником позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих представником позивача послуг, що свідчить про відсутність підстав для стягнення із скаржника витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 22 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №154354, у формі електронного документа з використанням електронного підпису f094b540.

Відповідно до п. 2.2.1. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 13334 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000,50 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3333,50 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п.п. 2.3-2.9.1. договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.

Комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 84 днів з 22.09.2024 по 15.12.2024.

Денна процентна ставка складає 11145,54 грн/13334 грн /84 дні *100% = 0,9951 %/день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 48083,53 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 24479,54 грн (а.с. 37-40).

На підтвердження виконання ТОВ «ФК «Кредіплюс» своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано довідку № 3880/30-10 від 30.10.2025, видану ТОВ «ФК «Кредіплюс», з даних якої убачається, що 22.09.2024 здійснено операцію про перерахування 10000,50 грн на картку № НОМЕР_1 . Призначення платежу «Видача кредиту № 154354 від 22.09.2024» (а.с. 21). Факт перерахування кредитних коштів підтверджується також рухом коштів по рахунку ОСОБА_1 та платіжною інструкцією № 304846900781.128 від 22.09.2024 про перерахування 10000,50 грн на картку № НОМЕР_1 , які надані АТ «А-банк» на виконання ухвали суду. (а.с. 120).

З даних картки обліку виконання договору № 154354 вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 21641,04 грн, з яких 13334 грн – тіло кредиту, 7806,04 грн - відсотки, 501 грн - комісія (а.с. 52).

06.02.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 06022025, за умовами якого клієнт відступив, а фактор прийняв право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників (а.с. 11-13).

Пунктом 4.1 договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги та акту приймання-передачі реєстру, по формі встановленій відповідному додатку.

Відповідно до даних витягу з додатку № 1 реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025, до позивача перейшло право вимоги за договором № 154354 від 22.09.2024 в сумі 21641,04 грн, з яких: 13334 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 7806,04 грн - заборгованість по відсоткам, 501 грн - заборгованість по комісії (а.с. 56).

Кредитор ТОВ «ФК «Кредіплюс» передав, а новий кредитор ТОВ «Юніт Капітал» прийняв реєстр боржників кредитора від 06 березня 2025 року, кількість боржників 737, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 06.03.2025. (а.с. 55)

Відповідно до платіжної інструкції № 317 від 11.03.2025, ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Кредіплюс» плату за відступлення прав вимоги за договором факторингу № № 06022025 від 06.02.2025. (а.с. 54)

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт отримання коштів відповідачем та невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Отже, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що між ТОВ «ФК «Кредіплюс» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідач належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів укладення кредитного договору, оскільки у справі встановлено, що 22.09.2024 ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Кредіплюс». Цього ж дня сторони уклали договір про споживчий кредит № 154354, який підписано відповідачем відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме, за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора f094b540. У договорі сторони узгодили наступні умови: тип кредиту - кредит, суму кредиту 13334 грн, строк кредитування - 84 дні, тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів, комісії та порядок їх нарахування. Тобто, у договорі чітко визначено істотні умови кредитування, з якими погодився відповідач.

Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач обрав бажану суму кредиту, строк кредитування, самостійно вніс номер банківської картки та, прийнявши пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору, підтвердив, що погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та графіком платежів) договору в цілому.

Факт отримання кредитних коштів та користування ними ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорюється.

Згідно з умовами кредитного договору, денна процентна ставка складає 11145,54 грн/13334 грн /84 дні *100% = 0,9951 %/день, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначеної положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги необґрунтованої вимоги про стягнення нарахованих відсотків.

З умовами кредитування, у тому числі щодо нарахування відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується підписаним відповідачем договором про споживчий кредит.

Таким чином, на час укладення кредитного договору позивачем та відповідачем було погоджено його умови щодо, зокрема, нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині не співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне.

Встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «Юніт Капітал» здійснювалось адвокатом адвокатського бюро «Соломко та Партнери» Соломко О.В. на підставі договору про надання правничої №10/09/25-02 від 10.09.2025. (а.с. 50)

У позові зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в т.ч. витрат на правничу допомогу, що становить 7000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду № 25770863409 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, довіреність від 10.09.2025.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 25.11.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, адвокатським бюро «Соломко та партнери» надано послуги зі складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №154354 від 22.09.2024 вартість - 5000 грн, вивчення матеріалів вартість 1000 грн, підготовка адвокатського запиту 500 грн, підготовка та подача клопотання 500 грн, загальною вартістю 7000 грн.

Позивачем заперечення щодо витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції не подавалося.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, оскільки такі доводи суперечать фактичним обставинам справи. Враховуючи, що відповідач не подав заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції, розмір витрат у сумі 7000 грн є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення норм права й обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай