Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №686/19025/26
Суддя: Вітюк І. В.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19025/26
Провадження № 33/820/607/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 12 червня 2026 року о 01 годині 04 хвилини в м. Хмельницькому по вул. Прибузькій, 1/1, керувала автомобілем «Деу», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовилася, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги аргументує незаконністю постанови, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що автомобіль був зупинений виключно через настання комендантської години, яка не є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу, а тому всі отримані внаслідок цього докази є недопустимими.
Вказує на відсутність у неї ознак сп`яніння, оскільки поліцейські дозволили їй продовжити рух, що також підтверджується медичною довідкою.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду її апеляційної скарги не подавала. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність останньої.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.
Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушницею працівники поліції виявили у неї ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовилась.
Доводи апелянта про те, що комендантська година не є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу, є безпідставними.
Відповідно до законодавства України, під час дії правового режиму воєнного стану та запровадження комендантської години уповноважені особи Національної поліції спільно з військовим командуванням здійснюють контроль за дотриманням установлених обмежень, у тому числі мають право зупиняти транспортні засоби, перевіряти документи, а також з`ясовувати підстави перебування осіб у період дії комендантської години. Отже, зупинка транспортного засобу в період дії комендантської години сама по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції.
Крім того, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідала обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя та виражене тремтіння пальців рук. За наявності таких ознак поліцейські діяли відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовилася. Тому доводи про незаконність зупинки транспортного засобу не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не свідчать про недопустимість зібраних у справі доказів.
Так само не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на медичну довідку, оскільки юридично значущою обставиною у цій справі є саме відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Подальше самостійне проходження медичного обстеження не усуває факту відмови від огляду на законну вимогу поліцейського та не спростовує складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід також наголосити, що відсторонення водія від керування транспортним засобом не є складовою частиною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не може впливати на склад адміністративного правопорушення за відмову водія від огляду на стан сп`яніння.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на правопорушницю накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням її особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.
За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.
З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
п о с т а н о в и л а:
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду І.В. Вітюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua