Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №599/287/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/287/25Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В.

Провадження № 33/817/509/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2025 року,

встановила:

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_1 13.02.2025 о 06 год. 05 хв. на 14 км + 268 м автодороги М-09 біля села Озерна Тернопільського району, керуючи автомобілем “ВАЗ-2109”, р.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки “Мерседес”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3б, 11.3 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також, 13.02.2025 о 06 год. 05 хв. на 14 км + 268 м автодороги М-09 біля села Озерна Тернопільського району, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем “ВАЗ-2109”, р.н. НОМЕР_1 , перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці події за допомогою газоаналізатора “Драгер Алкотест 6820”, №ARHJ 0251, результат — 0.95 проміле. З результатом огляду не погодився, однак від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову суду 20.08.2026 року адвокат Погрібна Т.С. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги вважаю, що апелянту слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 27.02.2025 та повернути скаргу з таких підстав.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається, апеляційну скаргу апелянт подала після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме більше як через один рік п`ять місяців. В обґрунтування причин пропуску строку зазначено, що ОСОБА_1 не було вручено копії постанови суду, про оскаржувану постанову він дізнався у липні 2026 року, тому вважає, що строк на оскарження даної постанови був пропущений з поважних причин.

Однак, зазначені причини не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримав 27.02.2025, про що свідчить його розписка наявна в матеріалах справи (а.п.21).

З постановою суду ОСОБА_1 погодився, сплатив штраф і судовий збір, що підтверджують квитанції № 16, 17 від 27.02.2025 (а.п.23) та не бажав оскаржувати постанову суду і рішення набрало законної сили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Оскільки наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду від 27.02.2025 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Відмовити адвокату Погрібній Т.С. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2025 року та повернути апелянту апеляційну скаргу разом з додатками.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя