Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №461/8678/15-ц — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/8678/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/811/3179/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,

секретаря: Костюк С.О.,

з участю: представника апелянта –Грицко С.О., представника позивача – Михашула Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Гришко Сергія Олександровича на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликався на те, що 07.09.2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №910.17879, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 92545,73 грн. на купівлю транспортного засобу HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки від 11.02.2015 року за умовами якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов?язання відповідати перед позивачем солідарно в межах визначеної суми в розмірі 50 грн. Крім того, 04.10.2012 року між сторонами на виконання зобов?язання за кредитним договором укладений договір застави предметом якого визначений транспортний засіб HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 . Строк користування кредитними коштами за кредитним договором - до 07.09.2013 р. Станом на 02.07.2015 р. загальна заборгованість відповідача ОСОБА_2 через невиконання умов кредитного договору, разом з процентами та неустойкою, складає 394864,17 грн. 05.11.2015 року представником позивача подано зміну предмету позову в якому просить суд в рахунок кредитного зобов`язання, звернути стягнення на предмет застави, вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб, стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором поруки в розмірі 50 гривень та судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про

звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки - задоволено частково.

В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором №910.17879, укладеним між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_3 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 в сумі 394864,17 гривень, яка складається із наступного:

-92545,73 грн. - прострочений борг;

-45599,47 грн. - прострочені проценти;

-1140,34 грн. - строкові проценти;

-253264,99 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов?язань;

-2313,64 грн. - інші штрафні санкції.

Звернуто стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб HYUNDAI H1, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний N? НОМЕР_2 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «ІДЕЯ БАНК» будь-якій третій особі покупцю від імені власника ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою - АДРЕСА_2 , для чого надати ПАТ «ІДЕЯ БАНК» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу.

Передано автомобіль HYUNDAI H1, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний N? НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_4 , в управління ПАТ «ІДЕЯ БАНК» на період до його реалізації.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором на підставі договору поруки в сумі 50 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ІДЕЯ БАНК» суму судових витрат в розмірі 1705,5 гривень. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ІДЕЯ БАНК» суму судових витрат в розмірі 243,60 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» суму судових витрат в розмірі 1705,5 гривень.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Гришко Сергій Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати.

Вважає, що рішення суду є необґрунтованим, незаконним, необ?єктивним та таким, що прийняті з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , з якого вбачається, що право власності на транспортний засіб HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_6 , було зареєстроване за ОСОБА_2 - 01.09.2012 року, тобто за шість днів до підписання кредитного договору №910.17879 та отриманих коштів від банка на його купівлю.

Стверджує, що надані до суду копії меморіальних ордерів не містять обов`язкових реквізитів, а тому такі документи вважаються неналежно оформленим і не можуть бути використаний як: первинний бухгалтерський документ для підтвердження законності списання коштів з рахунку клієнта та бути належним доказом у судовому процесі. Кредитний договір вважається укладеним лише з моменту передачі кредитодавцем грошових коштів позичальнику. Сам по собі письмовий кредитний договір не підтверджує факту надання коштів. Належними доказами цього є первинні бухгалтерські документи банку такі, як: меморіальний ордер, касові документи, виписки з рахунку тощо.

Крім того, вказує, що надана до суду копія договору поруки, яку суд першої інстанції взяв до уваги та спираючись на його наявність ухвалив рішення, взагалі не мав братися судом першої інстанції до уваги, оскільки від був «укладений» між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_3 11.02.2015 року, а це через майже 2,5 років після підписання Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору №910.17879, тобто вже на стадії виконання кредитного договору, що суперечить інституту забезпечення виконання зобов`язань, передбаченому цивільним законодавством і який має особливу правову природу.

Просить рішення суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта – ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача – Михашула Є.І. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 394864,17 гривень, яка складається із наступного: -92545,73 грн. - прострочений борг; -45599,47 грн. - прострочені проценти; -1140,34 грн. - строкові проценти; -253264,99 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань;

-2313,64 грн. – інші штрафні санкції, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави, зазначений в договорі застави, у рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції із врахуванням наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 07.09.2012 р. укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав 92545,73 грн. на купівлю транспортного засобу HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний № НОМЕР_2 . Строк користування кредитними коштами за кредитним договором - до 07.09.2013 р.

04.10.2012 року між сторонами на виконання зобов`язання за кредитним договором укладений договір застави предметом якого визначений транспортний засіб HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний N? НОМЕР_2 .

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.

Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідача ОСОБА_2 станом на 02.07.2015 року має заборгованість – 394864,17 гривень яка складається із наступного:

-92545,73 грн. - прострочений борг;

-45599,47 грн. - прострочені проценти;

-1140,34 грн. - строкові проценти;

-253264,99 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань;

-2313,64 грн. – інші штрафні санкції.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦКУ у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.1050 ЦКУ передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Виконання зобов`язання за договором № 910.17879 від 07.09.2012 року забезпечено порукою відповідача ОСОБА_3 відповідно до договору поруки від 11 лютого 2015 р., укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 . За умовами зазначеного договору поруки відповідач ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед позивачем відповідати солідарно в межах суми 50 гривень за зобов`язаннями позичальника, які виникають з кредитного договору.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір застави транспортного засобу HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_8 .

Згідно з інформації Державної автомобільної інспекції актуальним власником автомобіля марки HYUNDAI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою – АДРЕСА_2 ; новим власником було придбано та зареєстровано автомобіль 22.02.2013 року, видано державний номерний знак НОМЕР_9 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов договору, повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється позичальником щомісячно шляхом сплати кожного місяця відповідно до графіку погашення кредиту.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення строків повернення кредиту та порушення строків сплати процентів відповідач зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той момент, від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, не сплачував згідно з графіком щомісячні платежі, своєчасно не повертав кредитні кошти та не сплачував нараховані проценти, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 590 ЦК України передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що транспортний засіб було зареєстровано за ОСОБА_2 01.09.2012 року до отримання коштів від банку та підписання кредитного договору, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням кредитного договору, 07.09.2012 року АТ «Ідея Банк» на підставі кредитного рішення №48969 від 07.09.2012 року було видано директору ТОВ «Бонум ЛТД» гарантійний лист, в якому зазначалось, що ОСОБА_2 будуть виділені кредитні кошти для купівлі автомобіля HYUNDAI НІ після виконання ним всіх необхідних дій, передбачених умовами надання кредитів АТ «Ідея Банк» на придбання автомобілів, подання автосалоном рахунку – фактури на пропонований ним автомобіль з вказанням вартості автомобіля за умови оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без обмеження строку дії, наявності в полі особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позначки Кредит/ Розстрочка ПАТ «Ідея Банк», або іншої відмітки про те, що придбаний в кредит транспортний засіб знаходиться в заставі, в разі якщо існує можливість забезпечення дилером наявності такого запису, а також за умови відсутності в ДРОРМ запису про накладення арешту рухомого майна або податкової застави по відношенню до даного позичальника, або будь-якого запису, який перешкоджатиме процесу нотаріального посвідчення договору застави Т3 та/або подання витягу з ДРОРМ про вилучення запису (записів) про обтяження майна, та або подання графіку (графіків) погашення щомісячних платежів за кредитом (кредитами) в іншому (інших) банку (банків) та або подання довідки про погашення заборгованості за кредитом (кредитами) в іншому (інших) банку (банках), за умови надання довідки про доходи за шість останніх місяців. включно з місцем передуючим місцю погодження гарантійного листа, та зазначеними далі умовами.

Чинне законодавство України, в тому числі «Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та причепів» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, не передбачає вимоги про обов`язковість наявності в особливих відмітках свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу запису про те, що автомобіль перебуває у заставі.

Для публічного доступу така інформація наявна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, у тому числі щодо заставленого автомобіля, передача якого Відповідачем у заставу забезпечує зобов`язання за Кредитним договором № 910.17879, а відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими та загальнодоступними для всіх юридичних та фізичних осіб, згідно з положень ст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Як вбачається з умов такого гарантійного листа, ОСОБА_2 брав на себе обов`язок по сплаті першого внеску за заставлений транспортний засіб за власні кошти в сумі 20 655,00 грн.

03.08.2012 ТОВ «Бонум ЛТД» було надано ОСОБА_5 рахунок-фактуру № 08/03,

ОСОБА_5 було сплачено 20 655,00 грн. на рахунок ТОВ «Бонум ЛТД», що підтверджується копією квитанції №ПН348360C1.

Також 04.09.2012 між ОСОБА_5 та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту та видано ОСОБА_2 рахунок на оплату від 04.09.2012.

Відтак, 07.09.2012 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір, на підставі якого АТ «Ідея Банк» здійснило перерахунок коштів в сумі: 82620,00 грн. на фінансування купівлі ОСОБА_5 транспортного засобу HYUNDAI HI, 2004 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами НОМЕР_1 ; - 7229,25 грн. на страхування транспортного засобу на умовах повного КАСКО. - 2696,48 грн. на фінансування страхового платежу за страхування життя ОСОБА_6 .

Вказане вище підтверджується належним чином засвідченими копіями меморіальних ордерів, які наявні в матеріалах цієї справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.1 параграфу 5 Кредитного договору перерахування даних коштів здійснюється після підписання ним Договору застави ТЗ і договору страхування ТЗ на умовах повного КАСКО.

Відтак, вищезазначене пояснює, чому кредитні кошти за Кредитним договором на фінансування купівлі Транспортного засобу надані, коли Предмет застави вже належав ОСОБА_7 , тобто на нього вже було оформлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу без обмеження строку дії.

Також не можуть братися до уваги покликання апелянта на те, що копії меморіальних ордерів не можуть бути використаний як: первинний бухгалтерський документ для підтвердження законності списання коштів з рахунку клієнта та бути належним доказом у судовому процесі, враховуючи наступне.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22 (6 редакції чинній на момент укладення кредитного договору та формування меморіальних ордерів, надалі - Інструкція) меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку.

Пунктом 1.13 Інструкції передбачено, що ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів, зокрема, меморіального ордера (додаток 1).

У додатку 1 до Інструкції встановлена форма меморіального ордеру. Надані разом з позовом та наявні в матеріалах справи меморіальні ордери № 910.17879 від 10.09.2012 на суму 82620,00 грн. з призначенням платежу «ТОВ «БОНУМ ЛТД» оплата згідно з рахунком-фактурою ОСОБА_2 » та № 14 від 10.09.2012 на суму 7229,25игрн. з призначенням платежу «СК «ВУСО» оплата з рахунком-фактурою ОСОБА_2 » повністю відповідають формі, визначеній в інструкції та підтверджують видачу кредиту ОСОБА_2 згідно з умовами кредитного договору.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

у х в а л и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Гришко Сергія Олександровича - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 26.08.2026 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: С.М. Копняк

Р.П. Цяцяк