Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №446/2572/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 446/2572/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/811/776/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.;

за участю: секретаря Костюк С.О.;

позивача ОСОБА_1 та його представниці – адвоката Білик Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування; Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Служба у справах дітей Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (том 2, а.с. 291).

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року оскаржила представниця позивача – адвокат Білик Р.О.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зазначає, що «на момент подання позову до суду позивач мав чинний статус опікуна дитини, що підтверджувалось відповідним Розпорядженням №59 від 05.02.2024 року Сихівської районної адміністрації «Про встановлення опіки над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким було вирішено встановити опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити опікуном ОСОБА_1 , місце проживання малолітнього визначити з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та особою в сім`ї якої дитина проживала».

А тому, з огляду на зазначене вище, вважає, що на дату звернення до суду позивач був належним суб`єктом звернення та реалізував своє право у спосіб передбачений законом (том 3, а.с. 2-10).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представниці на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду від 19 лютого 2026 року про залишення позову без розгляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги на цю ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

При залишенні позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив свій статус опікуна дитини, а отже - і право на звернення з позовом про позбавлення батьківських прав, оскільки не відносився до числа осіб, які визначенні у статті 165 СК України, що свідчить про відсутність у нього цивільної процесуальної дієздатності для звернення з таким позовом.

Такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст. 62 ЦК України орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою.

Згідно розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №59 від 05.02.2024 року «Про встановлення опіки над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » було вирішено встановити опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 , а також визначити місцем проживання малолітнього з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 21).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 , будучи опікуном та особою, в сім`ї якої перебував ОСОБА_5 згідно згаданого вище розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №59 від 05.02.2024 року, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування; Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Служба у справах дітей Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява надійшла до суду 04 листопада 2024 року, яка відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена судді Самсіну М.Л. (том 1, а.с.47).

Відповідно до, ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

У період з 04 листопада 2024 року по 30 січня 2025 року будь-яких процесуальних рішень щодо поданої позовної заяви судом не приймалося, процесуальні дії стосовно неї не вчинялися.

30 січня 2025 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 з посади, справу передано на розгляд судді Котормусу Л.С. (том 1, а.с. 48).

Ухвалою від 31.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (том 1 а.с. 50).

Наведені обставини свідчать, що позивач звернувся до суду у період, коли він відповідно до розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №59 від 05.02.2024 року мав статус опікуна малолітньої дитини та належав до кола осіб, визначених статтею 165 СК України, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

При цьому питання про відкриття провадження у справі було вирішено лише 31 січня 2025 року, тобто - після зміни обставин, пов`язаних зі статусом позивача, оскільки розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 679 від 25.11.2024 року ОСОБА_1 було звільнено від обов`язків опікуна малолітнього ОСОБА_5 (том 2 а.с. 186). Однак, зазначена процесуальна обставина не змінює того факту, що на момент звернення до суду позивач був належним суб`єктом права на пред`явлення такого позову та реалізував це право відповідно до вимог закону.

Колегія суддів враховує, що позивач не може зазнавати негативних процесуальних наслідків у зв`язку з тим, що питання про відкриття провадження у справі було вирішено після спливу строку, визначеного статтею 187 ЦПК України. За таких обставин для вирішення питання щодо наявності у позивача права на звернення до суду юридичне значення має його правовий статус саме на момент подання позовної заяви, а не на дату постановлення ухвали про відкриття провадження.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права на звернення до суду ґрунтується на оцінці його правового статусу станом на момент відкриття провадження у справі, а не на момент подання позовної заяви, що не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Крім цього, цивільна процесуальна дієздатність визначається статтею 47 ЦПК України та пов`язується виключно зі здатністю особи особисто здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Втрата чи відсутність певного матеріально-правового статусу, який, на думку суду, надає особі право на пред`явлення конкретного позову, сама по собі не свідчить про відсутність у неї цивільної процесуальної дієздатності.

Натомість питання про те, чи належить позивач до кола осіб, визначених статтею 165 СК України, стосується наявності у нього права на звернення з відповідною вимогою та підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті із наданням оцінки всім доказам, а не шляхом застосування пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України.

Звільнення позивача від обов`язків опікуна розпорядженням Сихівської районної адміністрації № 679 від 25.11.2024 року саме по собі не може свідчити про те, що позов був поданий особою, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності, оскільки така обставина (звільнення від обов`язків опікуна) не стосується процесуальної дієздатності позивача у розумінні статей 46 та 47 ЦПК України.

Більше того, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Реалізація цього права не може бути обмежена шляхом застосування процесуальних норм, які регламентують питання цивільної процесуальної дієздатності.

Таким чином, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України, що призвело до позбавлення позивача права на судовий розгляд заявлених ним вимог.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому ухвала Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню - із направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 пункт 6, 379 пункт 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року скасувати та направити справу для продовження її розгляду до згаданого суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.