Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №463/7449/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/7449/25 Головуючий у 1 інстанції: Боброва Ю.Ю.

Провадження № 22-ц/811/328/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 892917499 від 08.09.2023 року в розмірі 32 148 грн 56 коп. та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 08.09.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісний кредитор) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №892917499 на суму 6 800грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису і такий був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора WEWC-3368(в подальшому – «Кредитний договір»).

На виконання умов Кредитного договору Первісний кредитор 08.09.2023 року перерахував відповідачці шляхом ініціювання через банк-провайдер грошові кошти в сумі 6 800 грн на банківську карту № 4149-49XXXXXX-4423, яку відповідачка вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якого у подальшому укладалися Додаткові угоди, у тому числі – і щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 258 від 14.11.2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги і до відповідача за Кредитним договором №892917499 від 08.09.2023 року, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 32 148 грн. 56 коп.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01 на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до Договору факторингу 2,за яким від ТОВ «Таліон Плюс » до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 32 148 грн 56 коп. (яка складається з 6 800 грн заборгованості по тілу кредиту та 25 348 грн 56 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом), яка і є предметом позовних вимог (а.с. 1-15).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 892917499 від 08.09.2023 року у розмірі 32 148 грн. 56 коп., а також 2 422 грн 40 коп. судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 35 – 38).

Дане рішення оскаржила відповідачка.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що «нарахування процентів після спливу строку кредитного договору здійснено без правових підстав, за відсутності належної пролонгації та волевиявлення відповідача» (а.с. 65 – 67).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою (отримана апелянтом 27.01.2026 року; а.с. 89), запропоновано учасникам справи протягом 15-ти днів подати до суду свій відзив на апеляційну скаргу та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 83-84).

05 березня 2026 року через систему Електронний суд представник позивача надіслала до суду Відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а.с. 92-99).

Клопотань від сторін про апеляційний розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не поступало.

03 та 20 квітня 2026 року у зв`язку зі звільненням з посади у відставку суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи було визначено нову колегію суддів у складі суддів Цяцяка Р.П. (суддя-доповідач), Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. (а.с. 103-105).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, апелянт (відповідачка) не заперечує та визнає факт укладення нею 08.09.2023 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Кредитного договору №892917499 у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримання в кредит на умовах цього Кредитного договору 6 800 грн., а відтак наведені обставини (у відповідності до частини 1 статті 82 ЦПК України) доказуванню не підлягають.

Жодних доказів про погашення кредиту відповідачкою/апелянтом до суду подано не було і про таке погашення апеляційна скарга доводів не містить.

Суть доводів апеляційної скарги зводиться до того, що позивач (на думку апелянта) неправильно нарахував проценти за користування кредитними коштами.

В той же час, матеріали справи не містять жодних розрахунків (контррозрахунків), які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Позивачем було подано до суду Відзив на апеляційну скаргу, який містить детальні пояснення та розрахунки позовних вимог – з посиланням на правові позиції, викладені у відповідних постановах Верховного Суду (а.с. 90-99).

Жодних заперечень, пояснень тощо на доводи, які наведені у згаданому Відзиві на апеляційну скаргу, від апелянта до суду не поступило.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року – 3 328 грн. 00 коп.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідачки 32 148 грн. 56 коп. заборгованості за Кредитним договором.

Відтак, ціна позову у цій справі складає 32 148 грн. 56 коп., що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп. х 250 = 832 000, 00 грн).

Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 32 148 грн. 56 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.