Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №607/16759/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 Справа №607/16759/26 Провадження №3/607/4800/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 29 липня 2026 року о 00 год 09 хв в м. Тернополі по вул. Карпенка, 22А керував електросамокатом "JET" з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Dragеr Alcotest 7510» №ARLM-0400 (повірка дійсна до 20.11.2026), на табло якого висвітило результат 1,44%о проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2026 серії ЕПР1 №731579 ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України та притягується до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Коваль Є.Б. подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати у його відсутності та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також просить закрити провадження в адміністративній справі, оскільки вважає електросамокат не відноситься до транспортних засобів. У зв`язку з тим, що він не керував механічним транспортним засобом, на нього не поширюються обов`язки водія, передбачені розділом ІІ ПДР України, а від так він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 КУпАП. Водночас, із матеріалів справи та відеозапису з нагрудних камер поліцейського не зафіксовано, що ОСОБА_1 належним чином було роз`яснено його право на проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За наслідками дослідження доказів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наступними доказами, а саме:

-- протоколом про адміністративне правопорушення від 29.07.2026 серії ЕПР1 №731579 із викладеними обставинами вчинення правопорушення;

-- відеозаписами події з камер поліцейських №474337, №475112, із яких встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 електросамокатом, його зупинку, встановлення ознак алкогольного сп`яніння, проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, який відповідає законодавству та погодження водія із результатом огляду;

-- результатом тесту №950 на алкоголь від 20.11.2026, прилад «Dragеr Alcotest 7510» №ARLM-0400, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено показник - 1,44 %о проміле алкоголю;

-- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 – 1,44 %о алкоголю, ОСОБА_1 з результатом згідний, про що поставив свій підпис;

-- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 2200 103 25 від 20.11.2025, на прилад газоаналізатор «Dragеr Alcotest 7510» №ARLM-0400, повірка дійсна до 20.11.2026;

-- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 становить 1,44 %о (проміле) алкоголю;

-- рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП М.Цапай від 29.07.2026, із якого вбачається, що 29 липня 2026 року о 00 год. 09 хв. було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував електросамокатом "JET". В ході спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Dragеr Alcotest 7510» №ARLM-0400, на табло якого висвітило результат 1,44%о проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п. 1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Доводи про те, що електросамокат не є механічним транспортним засобом до уваги судом не беруться, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП поширюється на осіб, які керують транспортними засобами, а не механічними транспортними засобами.

З урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_2 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за керування електричним самокатом у стані алкогольного сп`яніння.

За результатами дослідження матеріалів справи суддя не встановив обставин, які б свідчили про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, був ознайомлений з його результатом, з показником 1,44 ‰ погодився та власноруч підтвердив це своїм підписом в акті огляду. Саме по собі не належне роз`яснення водієві права на проведення огляду в медичному закладі, як це трактує сторона захисту із своїм баченням такого роз`яснення, або відсутність на відеозаписі окремої фіксації роз`яснення права на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, за встановлених у справі обставин не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не свідчить про його незгоду з результатом огляду, а тому не є підставою для закриття провадження у справі.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, шляхом накладення адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, за яких було вчинено дане правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2026 серії ЕПР1 №731579 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (34000 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський