Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №605/23/25 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №605/23/25

Суддя: Кравчук В. М.

Справа № 605/23/25

Провадження № 2/605/4/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря с/з Лежигубської О.В.,

прокурора Нагірної Н.П.,

представників позивача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Слив`юк Д.В., Жмуд Н.В., Мартинюка З.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Репехи Б.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Підгайці Тернопільської області цивільну справу за позовною заявою Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Монастириської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,

У С Т А Н О В И В:

17 січня 2025 року заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури Олександр Омельченко в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Монастириської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області 611773 гривень 68 копійок шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Тернопільською обласною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 42022210000000148 від 30.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів та наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема таке.

ДП «Бучацьке лісове господарство» 06.05.2022 видав лісорубний квиток № 96 серії ТЕЛРК № 004689 на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 53 виділ НОМЕР_1 Криницького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство».

Згідно з польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку від 03.05.2022 рубці підлягали у тому числі 105 дерев породи «дуб».

Проведення вказаної вибіркової санітарної рубки доручено ліснику обходу № 3 (квартал 53 виділ 3 та 4 лісового масиву Криницького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство») Пальчаку Д.І.

Рубка завершена 31.05.2022, про що складено акт огляду місць використання лісових ресурсів, який підписали уповноважені посадові особи постійного лісокористувача, у тому числі ОСОБА_1 . У вказаному акті зафіксовано, що площа рубки не зачищена, інших недоліків не зазначено.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у серпні 2022 року проведено обстеження, за результатами якого встановлено, що у кварталі 53 виділі 4 Криницького лісництва виявлено 107 пнів породи дуб із наявністю клейма відводу та 27 пнів дерев породи дуб без наявності клейм відводу. Також, виявлено один пень породи дуб без наявності клейма відводу у кварталі 53 виділі 3.

Згідно з протоколом огляду від 11.08.2022 у кварталі 53 виділ 4 Криницького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» виявлено 107 пнів породи «дуб», на яких наявні механічно створені мітки круглої форми із зеленим забарвленням, на яких візуально проглядаються цифри, а також 28 пнів породи «дуб» без наявності міток.

Надалі, 06.10.2022 проведено огляд місця події за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, посадових осіб постійного лісокористувача, результати якого відображено у протоколі огляду від 06.10.2022. У ході огляду виявлено 11 пнів породи «дуб» без наявності клейма відводу у 53 кварталі 4 виділі Криницького лісництва та 1 дерево породи «дуб» за межами вказаного кварталу.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, 21.02.2023 проведено огляд місця події за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, посадових осіб постійного лісокористувача, результати якого відображено у протоколі огляду від 21.02.2023. У ході огляду кварталу 53 виділу 4 Криницького лісництва до 31.05.2022 ДП «Бучацьке лісове господарство2, а після 31.05.2022 до 01.01.2023 ДП «Бережанське лісомисливське господарство» виявлено 152 пні дерева породи «дуб» різних діаметрів, з яких – 45 без наявності клейма відводу, у тому числі одне дерево породи «дуб» за межами рубки.

На підставі додатку 1 до постанови кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (далі - Такси) Державною екологічною інспекцією 09.03.2023 проведено розрахунок розміру шкоди внаслідок незаконної рубки 44 дерев породи «дуб» в кварталі 53 виділ 4 Криницького лісництва та 1 дерева породи «дуб» у НОМЕР_2 кварталі виділі 3 Криницького лісництва, загальний розмір якої становить 793 714,69 гривень.

За вказаними фактами філією Бережанське лісомисливське господарство ДП «Ліси України» проведено службове розслідування, результати якого відображено в акті від 10.11.2023 та встановлено, що незаконна порубка дерев в кварталі НОМЕР_2 виділі 3,4 Криницького лісництва вчинена у літній період 2022 року; матеріально відповідальною особою був ОСОБА_1 ; загальний розмір шкоди становить 793 714,69 гривень.

Згідно з висновком експерта від 20.02.2023 № СЕ-19/120-23/1781-ЕЛ розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок рубки 12 дерев породи дуб у кварталі 53 виділі 3, НОМЕР_1 Криницького лісництва за межами лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК №004689 від 06.05.2022 становить 178 944,38 гривень.

Згідно з висновком експерта від 19.07.2023 № 579/23-22 розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 45 дерев породи «дуб» різних діаметрів у кварталі 53 виділах НОМЕР_3 і 4 Криницького лісництва становить 793 714,69 гривень. У вказаному висновку експертом також враховано шкоду, заподіяну внаслідок незаконної рубки 12 дерев, рубку яких проведено безпосередньо ОСОБА_1 .

Вироком Монастириського районного суду Тернопільській області від 04.05.2023 у справі № 603/112/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку два роки. Вказаний вирок набрав законної сили 06.06.2023.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23.11.2023 у справі № 605/305/23, яким з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області стягнуто шкоду заподіяну внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 178944,38 гривень. Вказане рішення набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні.

Враховуючи викладене, на даний час залишається невідшкодованою шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу за рубку 33 незаконно зрубаних дерев породи «дуб». Добровільно відповідач не хоче відшкодовувати завдану шкоду, тому звернулися до суду.

Відповідач ОСОБА_1 скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву і такий ним подано 08.04.2025 та 07.01.2026 подано клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди.

15.01.2026 представник Державної екологічної інспекції в Тернопільській області Куліковська Л.Б. подала письмове заперечення на клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Лелик О.М. від 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2025 підготовче провадження закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 01.12.2025 суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу за позовом Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Монастириської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 24.11.2025.

Прокурор Нагірна Н.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

ПредставникДержавної екологічної інспекції в Тернопільській областів судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Монастириської міської ради подав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Репеха Б.Г. в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог, просили у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та письмовому клопотанні.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, відповідача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у статтей 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тернопільською обласною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 42022210000000148 від 30.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів та наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2022 (том 1, арк.спр.40).

Суд встановив, що ДП «Бучацьке лісове господарство» 06.05.2022 видав лісорубний квиток № 96 серії ТЕЛРК № 004689 на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_1 Криницького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» (том 1 арк.спр.47-54).

Згідно з польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку від 03.05.2022, рубці підлягали у тому числі 105 дерев породи «дуб».

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у серпні 2022 року проведено обстеження, за результатами якого встановлено, що у кварталі 53 виділі 4 Криницького лісництва виявлено 107 пнів породи дуб із наявністю клейма відводу та 27 пнів дерев породи дуб без наявності клейм відводу. Також виявлено один пень породи дуб без наявності клейма відводу у кварталі 53 виділі 3.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, 21.02.2023 проведено огляд місця події за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, посадових осіб постійного лісокористувача, результати якого відображено у протоколі огляду від 21.02.2023. У ході огляду кварталу 53 виділу 4 Криницького лісництва до 31.05.2022 ДП «Бучацьке лісове господарство», а після 31.05.2022 до 01.01.2023 ДП «Бережанське лісомисливське господарство» виявлено 152 пні дерева породи «дуб» різних діаметрів, з яких – 45 без наявності клейма відводу, у тому числі одне дерево породи «дуб» за межами рубки (том 1 арк.спр.74-78).

Згідно з висновком експерта від 20.02.2023 № СЕ-19/120-23/1781-ЕЛ розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок рубки 12 дерев породи дуб у кварталі НОМЕР_2 виділі НОМЕР_3 , НОМЕР_1 Криницького лісництва за межами лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК №004689 від 06.05.2022 становить 178944,38 гривень (том 1 арк.спр.110-121).

Згідно з висновком експерта від 19.07.2023 № 579/23-22 розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 45 дерев породи «дуб» різних діаметрів у кварталі 53 виділах НОМЕР_3 і 4 Криницького лісництва становить 793714,69 гривень. У вказаному висновку експертом також враховано шкоду, заподіяну внаслідок незаконної рубки 12 дерев, рубку яких проведено безпосередньо ОСОБА_1 (том 1 арк.спр.122-129).

Згідно з висновком експерта від 28.10.2024 № 736/24-22 розмір шкоди, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, можна оцінити у збитках, які обчислюються за допомогою відповідних такс та методик. Із врахуванням матеріалів кримінального провадження №42022210000000148 від 30.09.2022, розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 33 дерев породи «дуб» різних діаметрів у кварталі 53 виділ НОМЕР_1 Криницького лісництва ДП «Бережанське лісомисливське господарство» становить 611773,68 гривень (том 1 арк.спр.122-129).

Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі наказу ДП «Бучацьке лісове господарство» №8-К від 04.03.2021 прийнятий на посаду лісника обходу №3 в Криницьке лісництво Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» з 05.03.2021 (том 1 арк.спр. 144).

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 № 526 припинено державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» код ЄДРПОУ 00993030 шляхом реорганізації, а саме приєднання до державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», код ЄДРПОУ 00993018.

Наказом ДП «Бережанське лісомисливське господарство» №125-к від 31.05.2022 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду лісника Криницького лісництва з 01.06.2022 у зв`язку з переведенням за його згодою з ДП «Бучацьке лісове господарство» (том 1 арк.спр.145).

Згідно з пунктом 3.1 Статуту ДП «Бучацьке лісове господарство», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 302 від 13.05.2021, підприємство створене, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Основними напрямами діяльності Підприємства визначено: охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень (пункти 3.2.2, 3.2.5 Статуту) (том 1 арк.спр.191-205).

Аналогічні приписи наведені і в пунктах 3.1, 3.2.2, 3.2.4 Статуту ДП «Бережанське лісомисливське господарство», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 442 від 22.07.2021 (том 1 арк.спр.207-222).

Згідно з даними ЄДРПОУ ДП «Ліси України» в особі філії Бережанське лісомисливське господарство здійснює свою діяльність як постійний лісокористувач, у тому числі в межах кварталу 53 виділу 4 Криницького лісництва.

Таким чином, ДП «Бучацьке лісове господарство» та його правонаступники (ДП «Бережанське лісомисливське господарство», а надалі ДП «Ліси України» в особі структурного підрозділу без права юридичної особи філії Бережанське лісове господарство) були такими спеціалізованим лісогосподарським підприємством, які уповноважені державою на реалізацію правомочностей щодо володіння та користування об`єктами права державної власності (лісовими ресурсами) з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів.

Вказані підприємства за своїм правовим статусом є постійними лісокористувачами.

Зазначені підприємства провадили свою діяльність на землях лісогосподарського призначення, наданих їм у постійне користування, у тому числі і на території 53 кварталу Криницького лісництва.

Відповідач перебував на посаді лісника спершу в ДП «Бучацьке лісове господарство», а надалі був переведений до ДП «Бережанське лісомисливське господарство».

При прийнятті на роботу ОСОБА_1 з ним укладено Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.06.2022. Окрім цього, при прийнятті на роботу ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією лісника, а також і з робочою інструкцією лісника Криницького лісництва (том 1 арк.спр.159-165).

Посадовою інструкцією лісника Криницького лісництва від 06.06.2022 встановлено, що лісник забезпечує здійснення комплексу заходів з охорони і захисту лісів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу у закріпленому за ним лісовому обході (абзац 1 розділу 2); здійснює першочергове інформування працівників лісової охорони та лісничого у разі виявлення лісопорушень, порушення норм природоохоронного законодавства та виявленні інших порушень вимог діючого законодавства (абзац 5). Згідно з розділом 3 «Права» Інструкції лісник має право вживати дії для запобігання та усунення випадків будь-яких порушень або невідповідностей; повідомляти про виявленні в процесі своєї діяльності порушення і невідповідності (абзац 7). Лісник несе кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність за невиконання покладених на нього посадових обов`язків (абзац 1 розділу 3 «Відповідальність» Інструкції); несе матеріальну відповідальність в повному розмірі за допущену шкоду внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності по охороні лісу від самовільних рубок, інших лісопорушень вчинених у лісовому обході, а також збереженню майна, товарів (лісопродукції), інших матеріальних цінностей переданих йому під охорону, зберігання (абзац 2 розділу 3 «Відповідальність» Інструкції).

Згідно з актом службового розслідування філії Бережанське лісомисливське господарство ДП «Ліси України» від 10.11.2023 встановлено, що незаконна порубка дерев в кварталі 53 виділі 4 Криницького лісництва вчинена у літній період 2022 року (орієнтовно травень-липень); матеріально відповідальною особою за вказаний квартал та виділ був ОСОБА_1 ; загальний розмір шкоди становить 793714,69 гривень.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звільнений 04 серпня 2022 року.

Щодо правових норм, які підлягають застосуванню під час вирішення спору, то суд застосовує норми Цивільного процесуального кодексу України та норми матеріального права, зокрема: Конституцію України, статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статті 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105 і 107 Лісового кодексу України, статті 5, 40, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначає стаття 11 ЦК України. Так, за пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1, 2 статті 1166 ЦК України).

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у справі №909/285/16.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та Верховним Судом у постанові від 06.06.2023 у справі 911/682/21, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, яка (справа № 907/181/22) враховується при розгляді цієї справи з огляду на ч. 4 ст. 300 ГПК України, сформовано висновок про те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти, зокрема зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Верховний Суд зазначає, що правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За статтею 5 цього Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів визначає стаття 19 ЛК України. Так, за цією статтею ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Відповідно до статтей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Положеннями статті 63 ЛК України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (пункт 5 частини 1 статті 64 ЛК України).

За частиною 5 статті 86 ЛК України забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Здійснюючи аналіз вказаних норм права, Верховний Суд неодноразово висновував, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (див., зокрема постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у цій справі № 914/669/22, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, від 28.09.2023 у справі № 927/32/23, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та інші).

Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (далі Санітарні правила), передбачають два види санітарних рубок: вибіркову і суцільну (пункт 4).

Згідно з пунктами 12 та 13 Санітарних правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну… держадміністрації… та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

Пунктом 26 Санітарних правил встановлено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Згідно з Польовою переліковою відомістю дерев, призначених в рубку, Нумераційною відомістю дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки ДП «Бучацький лісгосп» Тернопільської області, Акту огляду місць використання лісових ресурсів щодо призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, а саме вибіркових санітарних рубок в насадженнях ДП «Бучацький лісгосп» (том 1 арк. спр.50-55) визначено категорію лісів, господарство, квартал №53 виділ №4 лісосіки на 2022 рік для санітарної вибіркової рубки з визначенням породи дерев та ідентифікуючими даними, зокрема ступені товщини, висоти дерев, категорії стану дерев та підстави відбору для рубки.

Відповідно до лісорубного квитка № 96 серії ТЕ ЛРК №004689 від 06.05.2022 проведення вибіркової санітарної рубки здійснювалось у кварталі 54 виділі 4 Криницького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство». Матеріалами відводу в рубку у кварталі 53, виділі 4 Криницького лісництва призначалось 100 дерев породи «дуб звичайний».

Водночас, комісією з працівників філії Бережанське лісомисливське господарство ДП «Ліси України» в акті службового розслідування від 10.11.2023 зафіксовано, що в межах кварталу 53 виділу 4 Криницького лісництва виявлено незаконну рубку дерев у загальній кількості 45.

Аналогічні відомості зафіксовано у протоколі огляду місця події від 21.02.2023, проведеного із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

В ході розслідування кримінальної справи слідчими проведені огляди місць події із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області та участю відповідача, за результатами якої складені протоколи огляду місця події.

Зафіксовано, що здійснена порубка 33 дерев породи «дуб звичайний» з діаметрами пнів біля шийки кореня 26,1-30 см – 1 шт.; 30,1-34 см – 1 шт.; 34,1-38 см – 2 шт.; 50+4 см – 3 шт.; 50+5 см – 1 шт.; 50+6 см – 4 шт.; 50+7 см – 3 шт.; 50+8 см – 3 шт.; 50+9 см – 1 шт.; 50+10 см – 2 шт.; 50+12 см – 4 шт.; 50+13 см – 2 шт.; 50+14 см. – 1 шт.; 50+17 см – 1 шт.; 50+19 см – 1 шт.; 50+20 см – 1 шт.; 50+21 см – 1 шт.; 50+27 см – 1 шт. у кварталі 53, виділі 4 Криницького лісництва є незаконною, оскільки зрубано дерева, які не призначенні у рубку (без наявності клейма відводу), тобто без відповідного дозволу на використання природних ресурсів – лісорубного квитка.

Жоден з учасників цього судового процесу не ставить під сумнів правильність видачі лісорубного квитка для проведення вибіркової санітарної рубки.

Наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі статті 1166 Цивільного Кодексу України. Верховний Суд зауважує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.

Отже, суд встановив такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправну поведінку відповідача, що полягала у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень.

Протиправна бездіяльність відповідача, що мала наслідком незаконну рубку лісу, спричинила втрату лісових ресурсів. Отже, суд встановив наступний елемент складу правопорушення причинний зв`язок.

Відповідач не довів відсутності своєї вини в незаконній рубці дерев. Отже, суд встановив останній елемент складу цивільного правопорушення вину.

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 , будучи матеріально відповідальним за охорону та збереження всіх ввірених йому товарно-матеріальних цінностей, у тому числі лісових ресурсів в межах кварталу 53 Криницького лісництва, маючи реальну можливість та безпосередній обов`язок щодо здійснення заходів з охорони лісу, таких не вжив, правопорушення на ввіреній йому території не попередив та не виявив і не зафіксував, чим навколишньому природному середовищу, а також постійному лісокористувачу завдано шкоду.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

У судовому засіданні відповідач та його представник зазначали, що матеріали справи не містять акта перевірки органу державного контролю про виявлені порушення та недоліки, допущені підприємством щодо охорони лісів від спірної незаконної порубки. Окрім цього зазначали, що відповідальність має нести підприємство, яке може звернутися до особи в порядку регресного стягнення.

Однак, суд критично оцінює вказані твердження скаржника, оскільки в силу вищевказаних положень Лісового кодексу України відповідач зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на відведеній йому території, але свого обов`язку не виконав, що зафіксовано в актах огляду місця вчинення правопорушення, які були складені в ході проведення слідчих дій за участю уповноважених спеціалістів державного екологічного нагляду, працівників лісокористувача, відповідача.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, відповідач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Щодо належного звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частин 3, 4 статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 0.12.2024 за № 12-1065 вх-24 вих-22 прокурором попередньо, до звернення до суду, повідомлено Монастириську міську раду про наявність шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (том 1 арк.спр.226-236).

З отриманої відповіді Монастириської міської ради від 11.12.2024 за № 2064/02-16 вбачається, що останньою не вжито заходів щодо стягнення завданої шкоди у судовому порядку (том 1 арк.спр.237).

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором попередньо, до звернення до суду 16.12.2024 за № 12-1099 вих-24 повідомлено Монастириську міську раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до суду позову про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивачем, в порядку, визначеному частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави з наведених питань не оскаржувалась.

Тернопільською обласною прокуратурою 06.12.2024 за № 12-1066 вих-24 на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області скеровано лист про надання інформації щодо вжиття заходів органом контролю щодо завданої шкоди за результатами проведення незаконних рубок на території Керницького лісництва.

Згідно з відповіддю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 10.12.2024 за № 23517-24 з`ясовано, що останньою проведено розрахунок розміру шкоди у кримінальному провадженні № 42022210000000148. Окрім цього, повідомлено про невжиття заходів щодо стягнення шкоди у зв`язку із обмеженим фінансуванням коштів для сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у невідшкодуванні відповідачем шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті його господарської діяльності, та, відповідно, ненадходженням до місцевого бюджету коштів та неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту інтересів держави, мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої лісу, внаслідок порушення норм лісового законодавства, а саме - незаконної (самовільної), на думку прокурора, вирубки дерев.

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (стаття 2 ЛК України).

Згідно статті 64 цього Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: 1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров`я людей; 2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; 3) здійснювати відтворення лісів; 4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; 5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; 6) раціонально використовувати лісові ділянки.

Отже, діяльність із ведення лісового господарства є постійною, безперервною, а на осіб, які її здійснюють, покладено обов`язки, визначені у статті 64 вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 встановлено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу. В додатку № 1 до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів наведено форму бланку лісорубного квитка, де вказується маса відповідних категорій деревини з точністю до 1 м3, водночас не передбачено зазначення кількості дерев віднесених до рубки.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 19, частин 1, 5 статті 86 та статті 90 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у, зокрема: порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженої постановлю Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017р. Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 4 вищевказаного Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, обстежень та в інших формах, визначених законом. Застосовані Державною екологічною інспекцією України до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції можуть бути лише за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Однак, Державна екологічна інспекція України, в тому числі її територіальний орган (Державної екологічної інспекції у Тернопільській області), як єдиний державний центральний орган, який відповідно до покладених на нього повноважень реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не здійснював заходи державного нагляду (контролю) в частині перевірки Керницького лісництва філії «Бережанське лісомисливське господарство лісництва ДП «Ліси України» на предмет наявності там незаконних рубок, не оформляв у встановленому порядку результати перевірки, як це передбачено п.4 вищевказаного Положення.

Як вбачається з матеріалів справи, фіксація незаконної порубки в Керницькому лісництві філії «Бережанське лісомисливське господарство лісництва ДП «Ліси України» 45 дерев породи дуб була здійснена в рамках вказаного кримінального провадження шляхом проведення слідчих дій з оформленням протоколів огляду місцевості. На даний час залишається невідшкодованою шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу за незаконну рубку 33 дерев породи дуб. Згідно з висновком експерта від 28.10.2024 №736/24-22, розмір цієї шкоди становить 611773,68 грн.

Отож суд доходить висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому їх необхідно задовольнити.

Відомостей, які б спростовували даний висновок, судом в ході розгляду справи не здобуто, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (статті 3 ЦК України).

Відповідно до статті 141 та статті 133 ЦПК України, судові витрати, до яких належить судовий збір, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. Оскільки при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позов задоволено в повному обсязі, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в наступному розмірі.

Позов до суду надійшов 17 січня 2025 року. Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн, для юридичних осіб ставка за подання до суду позову майнового характеру у цивільному процесі становить 1,5% від ціни позову (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). 611773,68 грн ? 1,5% = 9176,61 грн. Отже, судовий збір у розмірі 9176,61 грн підлягає стягненню з відповідача.

На підставі статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 5, 40, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Монастириської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області 611773,68 грн (шістсот одинадцять тисяч сімсот сімдесят три гривні 68 копійок) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на рахунок: UA028999980333129331000019743; отримувач коштів – ГУК у Терн.обл./тг м.Монаст./24062100; код отримувача – 37977599; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету – 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 9176,61 грн (дев`ять тисяч сто сімдесят шість гривень 61 копійка).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Підгайці/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA848999980313171206000019765, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивачі: Тернопільська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910098, юридична адреса: 46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4,

Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977693, юридична адреса: 48008, м. Тернопіль вул. Шашкевича, 3,

Монастириська міська рада, код ЄДРПОУ 04058433, юридична адреса: 48301, Тернопільська область, Чортківський район, м. Монастириська, буд.19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Репеха Борис Григорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000012 від 02.08.2013, ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1098333 від 19.02.2025; вул.Шкільна, 5, м. Козова Тернопільського району Тернопільської області, тел. НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 26 серпня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua