Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №455/1579/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1579/26

Провадження № 3/455/701/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, що надійшли з Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працює, є собою з інвалідністю ІІІ групи, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (зі слів),

за ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

20.08.2026 року до Старосамбірського районного суду Львівської області з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №991846 від 18.08.2026, складеного інспектором СРПП ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Савчак І.С., ОСОБА_1 , 18.08.2026 року о 11 год 50 хв, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису серії ЕТ №113449 від 08.08.2026 про зобов`язання на заборону на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи ОСОБА_2 та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи.

Даними протоколами констатовано, що ОСОБА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису серії ЕТ №113449 від 08.08.2026 і такі його дії кваліфіковано за ч.2 ст.173-8 КУпАП.

В судовому ОСОБА_1 , свою вину не визнав та зазначив, що йому не вручали копію тимчасового заборонного припису, а тому він не знав до котрої години він діє. 10 днів його не було вдома, прийшов трохи швидше, а його не пускали додому, тому він викликав поліцію. На нього тиснули працівники поліції, стався серцевий напад і його забрала швидка. Повідомив, що має цукровий діабет, є інсулінозалежний і всі ці події негативно на нього вплинули, лежав у лікарні в Дрогобичі, сьогодні їде за випискою. Повідомив, що має конфлікт із дружиною, та подала на розлучення і хоче позбутися його з хати. Хоче забрати будинок собі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Судову повістку отримала 18.08.2026 року. Причин неявки не повідомила.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч.2 ст.173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного правопорушення додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №991846 від 18.08.2026; рапорт старшого інспектора - чергового ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Потічного С. від 18.08.2026, протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.08.2026, записані з її слів працівниками поліції, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №113449 від 08.08.2026 у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання припису.

Відмова ОСОБА_1 в отримані примірника термінового заборонного припису не зафіксована ні на нагрудні камери поліцейських, ні присутністю свідків.

Тому достатніх, належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме невиконання вимог термінового заборонного припису стосовно кривдника, не має.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що не мав наміру порушити дії заборонного припису, дотримувався його, не знав до якої години він діє, оскільки його про це працівники поліції не проінформували.

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 251КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Жодних інших належних та допустимих доказів (фото- чи відеоматеріалів, записів розмов) які б спростовували наведені пояснення ОСОБА_1 та свідчили про умисел порушити вимоги заборонного припису не надано.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 заперечує обставини, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 173-8 КУпАП, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, яке діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах, зокрема, «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-8 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.8, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою щодо якої її винесено, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.М. Івасенко