Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №443/1693/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1693/26

Провадження №3/443/688/26

ПОСТАНОВА

іменем України

26 серпня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

02 серпня 2026 року о 01:00 год. в м.Львів по вул.Колійна, 2, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW 530D», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не реагував на її зміну, здійснюючи рух заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого не дочекавшись працівників поліції місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 2.10 «а», 10.9 Правил дорожнього руху.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 під час розгляду справи визнав факт вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП адміністративним правопорушеннямє залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідальність за ст.124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (п.2.10«а» Правил дорожнього руху) та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських (п.2.10 «д» Правил дорожнього руху).

Відповідно до п.2.3 «б», для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. ст.122-4, 124 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

-протоколами про адміністративні правопорушення Серія ЕПР 1 №736858 від 04.08.2026 та Серія ЕПР 1 №736850 від 04.08.2026;

-рапортом працівника УПП у Львівській області від 02.08.2025 року про реєстрацію адміністративного правопорушення;

-схемою місця ДТП, в якій схематично зображено місце вчинення ДТП;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.08.2026

-письмовими та наданими під час розгляду поясненнями ОСОБА_1 ..

В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.122-4, 124 КУпАП.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставиною, що відповідно до ст.34 КУпАП пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння винного у вчиненні адміністративного правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст.35 КУпАП, що обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно правила ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, вважаю, що необхідно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю правопорушень у виді штрафу в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

за ст.122-4 КУпАП – у штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка