Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №520/12713/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. Справа № 520/12713/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бадюков Ю.В.) від 09.03.2026 по справі № 520/12713/25

за позовом Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 00086050706, винесене Головним управлінням Державної податкової служби України у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки положення статті 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 по справі № 520/12713/25 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2025 № 00086050706 про застосування до Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у сумі 17340,00 грн. (сімнадцять тисяч триста сорок гривень).

Стягнуто на користь Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Покровська, буд. 5, м. Богодухів, Богодухівський р-н, Харківська обл., 62103, код ЄДРПОУ 40296137) сплачену суму судового збору в розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що підставою для подання повідомлення №20-ОПП про об`єкти оподаткування є виникнення права володіння, користування, розпорядження на такий об`єкт згідно з відповідними правовстановлювальними документами. Вказує, що норми ПК України та Порядку № 1588 не містять виключень та/або звільнення від подання Повідомлення за ф.№ 20-ОПП до контролюючих органів жодної категорії платників податку. Зазначає, що Богодухівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 Кодексу, підпункти 8.1-8.4 п. 8. розділу VIII Порядку № 1588, у зв`язку з ненаданням до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством України 24.02.2016 року за №14801020000068792 Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04059616) та є державною організацією (установа, заклад). Позивача взято на податковий облік в контролюючих органах державної податкової служби від 24.02.2016 року за № 37328, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснювало наступні види діяльності: - 84.11 – державне управління загального характеру; 69.10 – діяльність у сфері права.

З 08.01.2025 по 21.01.2025 року посадовими особами ГУ ДПС у Харківській на підставі направлень від 07.01.2025 р. №№ 180, 181, 182, 183 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 07.01.2025, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 07.01.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 24.02.2016 по 07.01.2025, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 07.01.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код за ЄДРПОУ 40296137), тел. (057) 5830182” (далі по тексту – акт перевірки).

За висновками вказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підпункти 8.1-8.4 п. 8. розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, із змінами і доповненнями, через ненадання до контролюючою органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки позивачем до комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області були подані письмові заперечення та пояснення до акту документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 28.01.2025 р. № 3690/20-40-07-06-05/40296137, у яких просив прийняти викладені заперечення та пояснення, а також документи, що підтверджують відсутність вини, пом`якшують обставини або звільняють від фінансової відповідальності.

Листом від 20.02.2025 № 724/Ж12/20-40-07-06-11 позивача було повідомлено про те, що перевірку проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та прийнято рішення вважати висновки в акті перевірки від 28.01.2025 р. №3690/20-40-07-06-05/40296137 такими, що відповідають чинному законодавству, а заперечення Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 00086050706, яким на підставі підпункту пункту 54.3 статті 54 і пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України до Богодухівського МЦ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 17340, 00 грн. (сімнадцять тисяч триста сорок гривень).

На прийняте ППР позивачем 13.03.2025 подано скаргу № 087/01-31/18 до ДПС України (вх. ДПС № 11063/6 від 13.03.2025), в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 00086050706, винесене Головним управлінням Державної податкової служби України у Харківській області.

Рішенням про результати розгляду скарги № 13122/6/99-00-06-03-01-06 від 08.05.2025 ДПС залишило без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2025 № 00086050706, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.3. статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 63.3. ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до п. 1.2. Порядку № 1588 ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (пункт 8.1. Порядку № 1588).

Згідно з п. 8.2. Порядку № 1588 об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4. Порядку № 1588).

Згідно з п. 8.5. Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 63.3 ст. 63 Кодексу, підпункти 8.1-8.4 п. 8. розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588), через ненадання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Такий висновок контролюючим органом зроблено на підставі того, що Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги згідно доведеної структури мав відділи, які територіально розміщалися у сел. Коломак, сел. Краснокутськ, м. Валки та м. Богодухів. Для здійснення статутної діяльності підприємства були укладені договори оренди приміщень для розміщення своїх структурних підрозділів: в сел. Коломак 1) договір оренди нежитлового приміщення від 20.02.2017 року №1; 2) договір оренди нежитлового приміщення від 05.03.2018 року №22; 3) договір оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади Коломацької селищної ради від 11.03.2020 року б/№; в м. Краснокутськ 4) договір оренди приміщення від 20.02.2017 року №7. 5) договір оренди приміщення від 22.02.2019 року №7. 6) договір оренди комунального майна Краснокутської селищної територіальної громади (передача майна в оренду без проведення аукціону) від 16.02.2022 року №8. в м. Богодухів 7) договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.10.2016 року №1. 8) договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.06.2019 року №62. 9) договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 29.04.2022 року №14. в м. Валки 10) договір оренди від 18.01.2017 року №6255-Н

Відповідно до п. 117.1. ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що положення ст. 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.

Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 640/18630/21 визначено, що диспозиція ст. 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.

Отже, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 117.1. ст. 117 ПК України є неправомірним, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність виключно за порушення порядку взяття на облік платника податків та внесення змін до його облікових даних, а не за неподання повідомлень чи звітів щодо об`єктів оподаткування за формою № 20-ОПП.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 по справі № 520/12713/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко