Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №646/6432/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. Справа № 646/6432/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Основ`янського районного суду міста Харкова (головуючий суддя І інстанції: Сіренко Ю.Ю.) від 17.07.2026 по справі № 646/6432/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовом до Департаменту патрульної поліції(далі - відповідач, ДПП), в якому просить суд:

визнати протиправними дії службової особи - інспектора 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кіктенко Г.Н. щодо порушення законності при розгляді спарви про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 126 КУпАП та вчинене 22.05.2026;

скасувати постанову серії ЕНА № 7237949 від 22.12.2026 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 126 КУпАП

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Надано позивачу термін 3 дні з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду докази сплати судового збору на суму 665,60 грн., як за подання до суду другої позовної вимоги немайнового характеру або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

12.06.2026 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 17.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ДПП про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неусунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем фактично сплачено судовий збір у належному розмірі: до позовної заяви було долучено квитанцію про сплату 532,48 грн, а разом із заявою про усунення недоліків від 12.06.2026 ще одну квитанцію на аналогічну суму, у зв`язку з чим загальний розмір сплаченого судового збору становить 1064,96 грн, що відповідає встановленому розміру судового збору з урахуванням коефіцієнта 0,8. Зазначає, що подання другого платіжного документа підтверджує належне виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, однак суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам та безпідставно повернув позовну заяву. Посилається на необхідність забезпечення права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошуючи, що процесуальні вимоги не можуть застосовуватися надмірно формально та створювати непропорційні перешкоди для реалізації права особи на судовий захист, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто у повному обсязі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Основ`янського районного суду міста Харкова від 08.06.2026, а саме не надано доказів сплати судового збору в розмірі 665,60 грн за подання другої позовної вимоги немайнового характеру та не наведено підстав для звільнення від його сплати, у зв`язку з чим, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 3 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328 грн.

Отже, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з позовом до суду першої інстанції, становить 665,60 грн.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

Як встановлено судовим розглядом, а саме з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (до статті 4 включено частину третю згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, а також на те, що позивачем у цій справі позовна заява подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги, має бути розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, в даному випадку ставка судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції становить 1064,96 грн (665,60 грн х 2 х 0,8).

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем до позовної заяви було долучено квитанцію № 2342-4301-2669-0170 про сплату судового збору в розмірі 532,48 грн. Зазначений платіж здійснено ОСОБА_2 на підставі ордера від 01.06.2026 № 1510720 на надання правничої допомоги у Основ`янському районному суді міста Харкова та Другому апеляційному адміністративному суді.

Крім того, разом із заявою про усунення недоліків від 12.06.2026 позивачем подано квитанцію № 2351-3856-8869-0599 про сплату судового збору в розмірі 532,48 грн.

Таким чином, загальний розмір сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви становить 1064,96 грн (532,48 грн + 532,48 грн).

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем сплачено судовий збір у належному розмірі з урахуванням коефіцієнта 0,8, а тому висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем вимог ухвали суду в частині сплати судового збору є передчасним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у поставі від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 свідчить, що на суди (суддів) покладено імперативний обов`язок враховувати висновки щодо застосування конкретних норм права, викладених саме у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зробила обов`язковий для застосування усіма судами (суддями) висновок:

«Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 скасуванню, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320. 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Основ`янського районного суду міста Харкова від 17.07.2026 по справі № 646/6432/26 - скасувати.

Справу № 646/6432/26 направити до Основ`янського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко