Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №520/7476/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р.Справа № 520/7476/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків у справі № 520/7476/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №520/7476/25, в якій просив суд:

- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою №N/A 3987-CБУ за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 та встановити спосіб виконання вказаного судового рішення в цій частині шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 за пенсійною справою №N/A 3987-CБУ включно у загальній сумі 122 911,15 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 заяву представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без задоволення.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції:

скасувати повністю ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та ухвалити нове рішення, яким: задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення представника позивача від 19.05.2026 – в повному обсязі; змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині - нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою №N/A 3987-CБУ за період з 01.02.2023 по 31.10.2025; встановити спосіб виконання вказаного судового рішення в цій частині - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 за пенсійною справою №N/A 3987-CБУ включно у загальній сумі 122 911,15 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №520/7476/25, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення та без обмеження максимальним, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення набуло чинності 14.08.2025. У відповідності до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2025 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії була виправлена описка, допущена в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі № 520/7476/25, а саме була зазначена вірно «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум» замість невірно зазначеного «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення та без обмеження максимальним, з урахуванням раніше виплачених сум». У відповідності до листа ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0203-08/21600 від 06.02.2026 відносно ОСОБА_1 станом на 06.02.2026 розмір відкладеної/ретроспективної заборгованості за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії складає 122 911,15 грн.

Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З огляду на те, що станом на 06.02.2026 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №520/7476/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії виконано частково та загальний розмір заборгованості за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 за вказаною адміністративною справою складає 122 911,15 грн, апелянт вважає наявними підстави для задоволення заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 378, частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.02.2023 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 року максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення та без обмеження максимальним, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі № 520/7476/25 набрало законної сили 14.08.2025 та 12.09.2025 представнику позивача було видано виконавчий лист.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2025 виправлено описку, допущену в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25, а саме зазначено вірно "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум" замість невірно зазначеного "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення та без обмеження максимальним, з урахуванням раніше виплачених сум".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 виправлено описку, допущену в ухвалі суду про виправлення описки від 04.05.2025 у справі 520/7476/25, зазначивши вірно дату винесення ухвали, а саме "04.08.2025", замість невірно "04.05.2025".

Покликаючись на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25, яке набрало законної сили 14.08.2025, залишається невиконаним в частині нарахованих, але не виплачених доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою №N/А 3987-СБУ за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 у розмірі 122 911,15 грн, не виконується вже більше двох місяців, позивач вважає, що відповідно до частини 3 статті 378 КАС України наявні правові підстави для встановлення або зміни способу і порядку виконання судового рішення на стягнення з відповідача на його користь відповідної суми.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №520/7476/25, суд першої інстанції виходив з того, що норми статті 378 КАС України та частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містять конкретного переліку обставин для встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Норма статті 378 КАС України пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Суд зазначив, що рішення суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25 відповідачем виконано, проведено перерахунок пенсії за період 01.02.2023 по 31.10.2025, пенсія виплачується з врахуванням перерахунку та нараховано різницю в пенсії у розмірі 122911,15 грн.

Аналізуючи вище викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час розгляду заяви позивача рішення виконано в частині перерахування, нарахування та поточної виплати пенсії визначеної в рішенні суду та триває виконання щодо сплати позивачу нарахованої різниці у розмірі 122911,15 грн. У свою чергу позивачем не було надано доказів та не зазначено обставини які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім цього суд першої інстанції зазначив, що сума нарахованої різниці на виконання рішення суду, її стягнення, обрахування тощо не було предметом судового розгляду, а тому у суду не має підстав змінювати спосіб або порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої різниці у розмірі 122911,15 грн.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 29-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.

Частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон №4901-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Постанова №845).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати» за перерахованою пенсією на «стягнення» з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25, з урахуванням ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2025 та від 25.03.2026 про виправлення описок, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум Рішення набрало законної сили 14.08.2025.

В обґрунтування заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення позивач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25 не було виконано в повному обсязі, оскільки за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 лише нараховано різницю в пенсії у розмірі 122911,15 грн, однак вказана сума відповідачем не виплачена.

Зі змісту наданої на запит позивача відповіді ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0203-8/21600 від 06.02.2026, наданої позивачем до заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25, яке набрало законної сили 15.08.2025, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення та без обмеження максимальним. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі - Порядок №821). Різницю в пенсії, нараховану за період з 01.01.2023 по 31.10.2025, у розмірі 122911,15 грн внесено до Реєстру судових рішень. Розмір нарахованої та виплаченої пенсії у листопаді, грудні 2025 року становить 23610 грн 00 коп.

Водночас, ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що в грудні 2025 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року №4695-IX (далі - Закон №4695-IX ) та становить 25950 грн 00 коп. З жовтня 2025 року розпочато погашення поточної заборгованості та виплачено в жовтні 2025 року - 3837,57 грн, в листопаді 2025 року - 1505 грн 88 коп. Отже, залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення суду, виплачуватиметься за умов надходження відповідного фінансування.

Викладене, свідчить про те, що станом на 06.02.2026 (дата відповіді ГУ ПФУ в Харківській області) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/7476/25, що набрало законної сили 14.08.2025, в частині виплати різниці в пенсії, нарахованої на користь заявника на виконання рішення суду, залишалось невиконаним у повному обсязі більше ніж п`ять місяців.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, в даному випадку протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до частини 3 статті 378 КАС України, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що норма статті 378 КАС України пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк, а таких обставин позивачем не наведено, оскільки такий висновок не відповідає змісту частини третьої статті 378 КАС України та фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частина третя статті 378 КАС України містить імперативне положення, відповідно до якого невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що здійснення відповідачем перерахунку, нарахування та поточна виплата пенсії, визначеної судовим рішенням, а також продовження виплати нарахованої різниці свідчить про виконання судового рішення та виключає підстави для зміни способу і порядку його виконання, оскільки виконання рішення в частині перерахунку та нарахування пенсії не може ототожнюватися з його повним виконанням, зважаючи на те, що саме фактична виплата нарахованої різниці є складовою належного виконання судового рішення. Відтак, наявність невиплаченої суми пенсійної виплати протягом понад двох місяців з дня набрання рішенням законної сили є достатньою правовою підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення з огляду на те, що сума нарахованої різниці не була предметом безпосереднього розгляду судом, суд апеляційної інстанції зауважує, що визначальним у цьому випадку є не те, чи була конкретна сума різниці предметом первісного розгляду, а те, чи виконано судове рішення в повному обсязі. Сам факт нарахування відповідної суми не свідчить про її фактичну виплату та, відповідно, про повне виконання судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення, не витребував у відповідача актуальної інформації та належних доказів щодо стану виконання судового рішення на момент розгляду заяви.

Встановлення зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення відповідно до частини третьої статті 378 КАС України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості достовірно встановити обсяг фактично виконаного рішення, розмір належних позивачу та фактично виплачених йому пенсійних сум, а також наявність невиконаної частини судового рішення в частині виплати.

При цьому, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями підміняти суд першої інстанції у встановленні обставин, які не були предметом належного дослідження, а матеріали справи не дають можливості вирішити питання по суті заяви без додаткового з`ясування фактичного стану виконання судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Отже, висновки суду першої інстанції є передчасними.

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга в частині вимоги скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №520/7476/25 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки вирішення таких вимог, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, належить до повноважень суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 520/7476/25 скасувати.

Справу №520/7476/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 26.08.2026 року