Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №600/5254/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5254/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом №2400-1708-8/37770 від 20 жовтня 2025 року про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коштів в сумі 56229,39 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відкликати лист на банківську установу АТ КБ «Приватбанк» 50046/255 №2400-2701-8/22082 від 17 червня 2025 року про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коштів за період з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2024 року в сумі 19686,95 грн, та за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року в сумі 24291,90 грн.

Позов обґрунтовано тим, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 жовтня 2025 року №2400-1708-8/37770 позивача було повідомлено про необхідність повернення коштів, перерахованих на виплату пенсії за період з 01 серпня 2023 року по 30 червня 2024 року у сумі 56229,39 грн. Позивач не погоджується з такими діями пенсійного органу, оскільки вважає, що повернення коштів, виплачених в якості пенсії, можливе лише у разі допущення рахункової помилки з боку платника пенсії, або ж надмірна її виплата відбулася з вини пенсіонера у зв`язку із зловживанням ним соціальними правами (які можуть полягати, зокрема, у завідомо недостовірному поданні даних для призначення пенсійних виплат).

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що у червні 2025 року на адресу Головного управління надійшов Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО11698, в якому вказано, що група інвалідності ОСОБА_1 була встановлена строком на 1 рік з 18 липня 2023 року по 18 липня 2024 року. У зв`язку з отриманням вказаного витягу виплата пенсії позивачу була припинена, внаслідок чого утворилась переплата за період з 01 серпня 2023 року по 30 червня 2025 року у сумі 56307,53 грн. Поряд з цим відповідач направляв на адресу банківської установи листи про повернення коштів за період з 01 серпня 2023 року по 30 червня 2025 року в сумі 56307,53 грн. Банківською установою АТ КБ «Приватбанк» повернуто кошти в межах наявного залишку на рахунку у розмірі 78,14 грн. Відповідно, залишок переплати пенсії складає 56229,39 грн, який підлягає поверненню в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Про вказані обставини позивача було повідомлено листом №2400-1708-8/37770 від 20 жовтня 2025 року. У зв`язку з цим відповідач вважає, що в даному випадку він не вчиняв жодних протиправних дій по відношенню до позивача. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу призначено пенсію по інвалідності (ІІ група, загальне захворювання) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається зі змісту довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №577963, інвалідність ІІ групи була встановлена позивачу строком до 01 вересня 2026 року.

Листом від 20 жовтня 2025 року №2400-1708-8/37770 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що внаслідок зміни групи інвалідності з ІІ на ІІІ згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦО-11698 від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було переглянуто розмір призначеної пенсії з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року, у зв`язку з чим виявлено переплату пенсії у розмірі 56229,39 грн за період з 01 серпня 2023 року по 30 червня 2025 року. Враховуючи наведене, відповідач запропонував позивачу добровільно внести на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області переплату у вказаній сумі відповідно до положень статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Крім цього, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначений Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2014 року №25-3), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).

Пунктом 2 Порядку №6-4 визначено, зокрема, що переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Пунктом 3 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що процедура повернення виплачених надміру сум пенсій може бути запроваджена, зокрема, на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер, якому переплачено пенсію, перебуває на обліку як її одержувач.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом обумовлене його незгодою із діями відповідача щодо нарахування переплати по призначеній пенсії по інвалідності на суму 56229,39 грн, і такі дії, на думку позивача, полягають у прийнятті рішення, оформленого листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2400-1702-8/37770 від 20 жовтня 2025 року.

Проте суд вважає таку позицію позивача помилковою, оскільки, як свідчить зміст указаного листа, такий не є рішенням суб`єкта владних повноважень як у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, так і у розумінні приписів статті 50 Закону №1058-IV та пункту 3 Порядку №6-4, адже не є актом правозастосування. Названий лист носить лише інформаційний характер, оскільки не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов`язків позивача.

Дослідивши зміст листа №2400-1702-8/37770 від 20 жовтня 2025 року, суд зауважує, що такий містить, по суті, інформацію про перегляд розміру раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року у зв`язку із зміною групи інвалідності з ІІ на ІІІ на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦО-11698 від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Додатково вказано, що за наслідком перегляду виплачених сум пенсії виявлено її переплату за період з 01 серпня 2023 року по 30 червня 2025 року на суму 56229,39 грн, яку запропоновано позивачу добровільно повернути (внести) на банківський рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Водночас доказів ухвалення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 саме рішення про повернення надмірно виплачених сум пенсій відповідно до статті 50 Закону №1058-IV та пункту 3 Порядку №6-4 учасниками справи до суду не подано, як і не надано доказів того, що на виконання такого рішення пенсійним органом стягується чи утримується в примусовому порядку з доходів позивача суми надмірно виплаченої пенсії. У разі ж наявності такого рішення воно не є предметом спору у цій справі згідно заявлених позовних вимог.

Зазначене унеможливлює визнання судом протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо прийняття відносно ОСОБА_1 саме рішення про повернення надміру виплачених сум пенсії.

Саме по собі нарахування переплати, про яку зазначає пенсійний орган у листі від 20 жовтня 2025 року №2400-1708-8/37770, без прийняття відповідного рішення про повернення пенсіонером надміру виплачених сум пенсії в порядку, встановленому статтею 50 Закону №1058-IV, не породжує правових наслідків щодо примусового утримання таких сум з пенсіонера.

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог. Тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення даного позову.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач – ОСОБА_1 (с. Динівці, Чернівецький район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.П. Лелюк