Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №334/7404/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №334/7404/26

Суддя: Турбіна Т. Ф.

Дата документу 26.08.2026

Справа № 334/7404/26

Провадження № 1-кп/334/676/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Херсонської області Генічеського району, селище Нижні Сірогози, громадянки України, яка має повну середню освіту, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована і проживає заадресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026, близько 22 год. 40 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у квартирі АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_4 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, нанесла складним ножем, який мала при собі, ОСОБА_4 один удар у передню поверхню тулуба, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини справа з ушкодженням a. epigastrica та малого чепця, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні судом були досліджені показання обвинуваченої ОСОБА_6 . Обвинувачена надала показання щодо обставин вчинення нею кримінального правопорушення, підтвердивши обставини, які нею не оспорювалися та які покладені в основу пред`явленого їй обвинувачення. Погодилася з усіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що обвинувачена вибачилася, повністю відшкодувала спричинену шкоду. Він не наполягає на її суворому покаранні.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду. Дії обвинуваченої кваліфікуються ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, є внутрішньо переміщеною особою та має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштована, однак здійснює трудову діяльність за наймом, під наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку щодо призначення покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 121 КК України.

Разом з цим, при призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачена у повному обсязі відшкодувала потерпілому матеріальну та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, що підтверджується наданою потерпілим розпискою та підтверджено ним безпосередньо в судовому засіданні. Враховуючи також дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що її виправлення можливе без реального відбування призначеного покарання, у зв`язку з чим належить застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду таке покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації покарання, є достатнім для виправлення засудженої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, які у даному кримінальному провадженні становлять 1444,08 грн., слід покласти на обвинувачену.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 на об`єкти, вилучені 02.06.2026 в ході огляду місця події, за адресою АДРЕСА_2 , підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона на протязі іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на неї обов`язки.

В порядку ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Контроль за поведінкою засудженої покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, у розмірі 1444,08 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 на об`єкти, вилучені 02.06.2026 в ході огляду місця події, за адресою АДРЕСА_2 , скасувати.

Речові докази:

- електронні носії інформації - диск CD-R «MyMEDSA» на якому знаходиться аудіо запис до протоколу огляду від 01.07.2026, диск CD-R на якому знаходиться аудіозапис до протоколу огляду від 07.07.2026, диск DVD-R на якому знаходиться відеозаписи до протоколу огляду від 14.07.2026, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.

- предмет, схожий на ніж, зі слідами нашарування РБК,який переданий до камери зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, знищити.

- килимок зі слідами нашарування РБК, який переданий до камери зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua