Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №334/2435/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 13.08.2026

Справа № 334/2435/25

Провадження № 2/334/136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Добрєва М. В.,

за участі секретаря: Денисенко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, —

ВСТАНОВИВ:

26.03.2025 року до суду звернулася представник Концерну «Міські теплові мережі» Фарзаєва К. А. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

В позовній заяві зазначено, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

Відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення № ХІІІ-А літ. А-9 площею 157,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

02.10.2021 року позивач на офіційному вебсайті розмістив індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Станом на 01.11.2021 року типовий індивідуальний договір № 72208041 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , між Позивачем та ОСОБА_1 є укладеним.

На виконання умов договору позивач надав послуги з постачання теплової енергії до приміщення відповідача за період з 01.11.2021 по 28.02.2024 на загальну суму 127 130,79 грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» зазначену суму заборгованості та судові витрати у розмірі судового збору.

01.04.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.07.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому вона посилалася на те, що позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості, а його розрахунок є необґрунтованим, неповним та таким, що не піддається перевірці.

Судом встановлено наступні обставини справи:

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу.

Правові відносини між позивачем та споживачем у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг».

Відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 781 від 08.04.2021 року відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № ХІІІ-А літ. А-9 площею 157,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

02.10.2021 року позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору власник нежитлового приміщення не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальних послуг.

Таким чином, станом на 01.11.2021 року Типовий індивідуальний договір № 72208041 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачем є укладеним.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за вказаною адресою за період з 01.11.2021 по 28.02.2024 на загальну суму 127 130,79 грн, що підтверджується розрахунком основного боргу за договором № 72208041 та інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії.

Факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення підтверджується копіями рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону в м. Запоріжжі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» участниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 3) виконавці комунальних послуг. Згідно з ч. 2 ст. 6 цього Закону виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими органами.

Згідно з ч. 7 ст. 14 та ч. 5 ст. 13 Закону до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку моделі договірних відносин між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний публічний договір приєднання.

Згідно з п. 1, 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору. Індивідуальний договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування його тексту співвласники не прийняли рішення про вибір іншої моделі. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення ним будь-яких дій, що свідчать про бажання укласти договір (зокрема сплата рахунку або факт отримання послуги).

Пунктом 24 Правил визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності — пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Згідно з п. 32, 35–37 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами пропорційно до опалюваної площі (об`єму). Для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 кв. м площі не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з Методикою № 315.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (зі змінами, внесеними Наказом Мінрегіону від 28.12.2021 № 358), встановлює порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг між житловими та нежитловими приміщеннями.

Нежитлове приміщення № ХІІІ-А літ. А-9 площею 157,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 оснащене приладом комерційного обліку теплової енергії. Відповідно до п. 11 Договору та розділів II, III, VI Методики № 315 здійснюється відповідний розподіл теплової енергії, у тому числі донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання (50%) у разі, якщо фактичне споживання за приладом обліку є меншим за таку частку, а також розрахунок загальнобудинкових потреб (ЗБП).

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76, ст. 77, 80, 81, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141, 264 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76–83, 141, 211, 247, 258–259, 264–265, 268, 289, 354 ЦПК України, ст. 11, 15, 16, 322, 526, 610, 611, 901 ЦК України, ст. 6, 7, 9, 12, 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, суд, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 28.02.2024 у розмірі 127 130 (сто двадцять сім тисяч сто тридцять) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати у розмірі судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження:, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, код ЄДРПОУ 32121458,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Добрєв М. В.