Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №331/3947/26
Суддя: Каретник Ю. М.
Справа № 331/3947/26
Провадження № 2/331/3472/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Каретник Ю.М., за участю секретаря судового засідання Волотка М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Череда Т.М., звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу в якому вказала, що 25.11.2017 між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2706.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
Сімейне життя у позивачки з відповідачем не склалося, вони проживають окремо, припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство, спільний сімейний бюджет у них відсутній. Примирення позивачки з відповідачем у теперішній час є неможливим, тому подальше збереження шлюбу є недоцільним і суперечить інтересам позивачки.
Тому позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 25.11.2017 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2706.
У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, але представник позивачки надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та без участі позивачки, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України, відзив на позов він не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Взявши до уваги позицію позивачки та її представника, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою судді від 12.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.
Так, зокрема, судом встановлено, що 25.11.2017 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2706, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.11.2017.
Від шлюбу сторони мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст.111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Із позовної заяви вбачається, що позивачка не виявила бажання зберегти сім`ю, а відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився і свою позицію у справі не висловив, тому суд приходить до висновку про недоцільність надання сторонам часу для примирення
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що на теперішній час сім`я розпалася остаточно, подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом вони не проживають, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і розірвання шлюбу між сторонами, оскільки це відповідатиме інтересам сторін і не порушуватиме їхніх прав.
При цьому, оскільки позивачка не висловила бажання відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд приходить до висновку про необхідність залишити їй після розірвання шлюбу прізвище, отримане у зв`язку з реєстрацією шлюбу.
Крім того, в силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Також відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені останньою судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 76-83, 133, 141, 206 ч.4, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 25 листопада 2017 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2706.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення – 13 серпня 2026 року.
Суддя Юлія КАРЕТНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua