Рішення від 18 грудня 2025 р. у справі №309/4292/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4292/24

Провадження № 2-а/309/41/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Хуст адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивача посилаючись на те, що:

-2 вересня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000грн.;

-03.09.2024 йому було вручено оскаржувану постанову, де зазначено, що згідно акту перевірки військового обліку та бронювання в Хустській територіальній громаді від 02.08.2024 №74 комісія виявила ряд порушень, однак про вказаний акт він дізнався лише у день складання протоколу про адміністративне правопорушення і не мав можливості навіть організувати виправлення недоліків;

-таким чином, його притягнуто до адміністративного стягнення за правопорушення, яке він не скоїв, оскільки відповідальність за вчинене правопорушення, яке зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови може настати лише за ч.3 ст.210-1 КУпАП;

-згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію /крім цільової/, або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

-особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію»;

-тобто, на дату винесення постанови в Україні діяв особливий період;

-окремо зазначає, що відповідачем не вжито всіх можливих заходів для його повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, що становить об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності;

-з огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення проведено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи, а відтак не з`ясовано

всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи,

відповідно до ст.77 КАС України, належним способом захисту порушеного

права у даному випадку, є скасування оскаржуваної постанови із

закриттям справи про адміністративне правопорушення, які зазначені у

прохальній частині позову;

-таким чином, вповноваженими особами відповідача допущені

процесуальні порушення під час розгляду та складання Постанови №1883 від

02.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1

КУпАП,

звернувся до суду з адміністративним позовом та просить: скасувати постанову від 02.09.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 34000грн.; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Довгій В.І. не з`явилися. Представник позивача Довгій В.І. подав до суду заяву /а.с.59-60/, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та просив провести розгляд справи в його відсутність та в відсутність позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, відзиву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.61-62/, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи в його відсутність від представника відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивача, представника позивача та представника відповідача, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.293 КУпАП: орган /посадова особа/ при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1/залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2/скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3/скасовує постанову і закриває справу;

4/змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1/залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2/скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3/скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4/змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно постанови /а.с.4-11/, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення №1883 від 02.09.2024: ОСОБА_1 , не виконуючи планові завдання, доведені розпорядженнями начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та розпорядженнями голови Хустської РВА у зв`язку з недоліками виявленими під час перевірки стану військового обліку та бронювання у Хустській територіальній громаді згідно акту №74 від 08.08.2024. чим здійснив порушення вимог законодавства про оборону. Мобілізаційну підготовчу та мобілізацію, положень постанови КМУ №1487. Цією ж постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000грн.00коп. відповідності до ч.2 ст.210-1 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ст.279-9 КУпАП: у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ст.258 КУпАП: протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

На думку суду, закріплений у статті 277-2 КУпАП порядок повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поширюється також на випадки розгляду справи іншими уповноваженими на це органами, оскільки норми КУпАП не містять положень щодо повідомлення про розгляд справи іншими уповноваженими на це органами, крім суду за допомогою повістки.

Отже, аналіз приведених вище норм КУпАП дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, копія якого вручається цій особі. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2020 по справі №205/7145/16-а.

Як вбачається з пояснень позивача, відображених в адміністративному позові, він не був повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу повідомлення /повістки/ про розгляд справи про адміністративне правопорушення 02.09.2024.

За таких обставин позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин справи, а також скористатися правом на захист, що призвело до порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідач не надав доказів того, що позивача була повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення 02.09.2024.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерела права.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.

Так, у п.21 рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер КУпАП.

Відтак, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 605грн.60коп. і такий підлягає відшкодуванню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 5-15, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.7,9, 38, 251, 258, 268, 277-2, 288-289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: невідомий/ до ІНФОРМАЦІЯ_1 /місце знаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 / про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 2 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2025 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково до Восьмого Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.