Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №307/843/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/843/26

Провадження № 1-кп/307/44/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

психолога ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, із базовою загальною середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_4 , у невстановленому місці та за невстановлених обставин, отримав та у подальшому, без передбаченого законом дозволу та в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року №662, з невстановленого органом досудового розслідування часу, носив при собі металевий кастет, який зберігав та носив при собі до моменту вилучення працівниками поліції, при наступних обставинах. Так, 27 грудня 2025 року, о 23 години 08 хвилини, неповнолітній ОСОБА_8 , знаходячись на вулиці Дібрівській в селі Нижня Апша, Тячівського району, Закарпатської області України, неподалік домоволодіння №144, був зупинений працівниками поліції Тячівського РВП ГУНІ в Закарпатській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та в ході поверхневої перевірки в наплічній сумці ОСОБА_8 був виявлений вказаний металевий кастет, який відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії, який виготовлений саморобним способом із застосуванням промислового обладнання та який було вилучено працівниками поліції Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області 27 грудня 2025 року в період з 23 години 10 хвилин по 23 годину 15 хвилин.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, та пояснив, що вилучений поліцейськими в нього кастет він придбав близько двох років тому та дійсно носив його при собі в кінці грудня 2025 року, за кілька днів до кінця року, точної дати не пам"ятає. Також зазначив, що він працює по найму та має самостійний дохід, якого йому вистачає для задоволення власних потреб. Також в нього є картка "Монобанку". Просить суд суворо його не карати.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Згідно висновку експертизи холодної зброї від 30 грудня 2025 року №СЕ-19/107-25/15304-X3, з ілюстративною таблицею, встановлено, що металевий об`єкт наданий на дослідження упакованим до спеціального пакету «Національна поліція України слідче управління» №ВУМ2015518, відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом із застосуванням промислового обладнання.

Таким чином, суд вважає, що дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.263 КК України як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку в нарколога, психіатра не перебуває, а також його середній ризик вчинення повторного правопорушення згідно досудової доповіді органу пробації.

Обставини справи, що пом`якшують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини справи, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 в судовому засіданні просить призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в виді штрафу, який неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 зможе оплатити, так як має самостійний дохід.

Так, санкцією ч.2 ст.263 КК України передбачено покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Згідно з ст. 98 КК Україні до неповнолітніх як основні покарання можуть бути застосовані лише штраф, громадські та виправні роботи, арешт і позбавлення волі на певний строк.

За правилами ч.ч.1, 2 ст. 99 КК України штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п`ятсот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 року №5 суд визначає розмір штрафу неповнолітньому в межах від 30 (ч.2 ст. 53 КК України) до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( ч. 2 ст. 99 КК України).

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , з врахуванням наведеного та особи обвинуваченого, який має самостійний дохід, суд вважає, що його виправлення і попередження вчинення з його боку нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, а тому відносно обвинуваченого необхідно і доцільно призначити покарання в виді штрафу.

Цивільного позову не заявлено.

Процесуальні витрати покласти на неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України і призначити йому, із застосуванням ч.2 ст.99 КК України, покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок витрат за проведення експертизи холодної зброї.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільного позову не заявлено.

Речовий доказ – металевий кастет, який упакований до спеціального пакету «Національна поліція України слідче управління» №ВУМ 2015518, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення,

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий ОСОБА_1