Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №520/12311/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р. № 520/12311/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 17.11.2009 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Представник позивача звернувся до Управління Служби безпеки України в Харківській області із заявою щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

У вказаному зверненні представник позивача просив визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026.

Листом від 03.04.2026 №70/1/70/21-5250 Управління Служби безпеки України в Харківській області повідомило представника позивача про відсутність правових підстав для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Відповідач зазначив, що відповідно до частини третьої статті 51 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII правовою підставою для перерахунку раніше призначених пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Водночас станом на момент розгляду звернення подій, пов`язаних із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, не відбулося, у зв`язку з чим підстави для оформлення запитуваної довідки відсутні.

Не погодившись із відмовою Управління Служби безпеки України в Харківській області у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку зі зростанням з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у нього виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Позивач вказує, що посадовий оклад та оклад за військовим званням мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3328 грн, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

На думку позивача, у довідці також мають бути зазначені надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія в розмірах, установлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, обчислені з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених станом на 01.01.2026.

Позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, відповідно до яких через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, особа набуває право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням цього показника.

У зв`язку з наведеним позивач вважає, що відмова відповідача у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 порушує право на належний перерахунок пенсії з 01.02.2026.

Заперечуючи проти задоволення позову, Управління Служби безпеки України в Харківській області у відзиві зазначило, що після 20.05.2023 при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення застосовувало пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою для обчислення посадових окладів та окладів за військовим званням установлено фіксовану розрахункову величину в розмірі 1762 грн.

Відповідач стверджує, що пенсія осіб, звільнених із військової служби, є похідною від фактичного грошового забезпечення діючих військовослужбовців за відповідною або прирівняною посадою. На його думку, задоволення позовних вимог призведе до визначення пенсійного грошового забезпечення з використанням показників, які не застосовувалися для нарахування грошового забезпечення діючим військовослужбовцям.

У відзиві також зазначено, що після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України №481 фактичного підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців унаслідок зростання прожиткового мінімуму не відбулося, а тому передбачені частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII підстави для оформлення нової довідки та проведення перерахунку пенсії позивача відсутні.

Крім того, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24, відповідно до якої при визначенні грошового забезпечення після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 застосовується фіксована розрахункова величина 1762 грн.

Водночас відповідач зазначає про наявність іншого правового підходу, викладеного Верховним Судом у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, за яким під час оформлення довідок для перерахунку пенсії має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

На переконання відповідача, наявність відмінних правових висновків Верховного Суду свідчить про неузгодженість судової практики щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 після 20.05.2023.

Також відповідач посилається на те, що судові рішення у справі №320/29450/24, якими пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 було визнано протиправним та нечинним, оскаржені Кабінетом Міністрів України в касаційному порядку, а остаточне рішення у зазначеній справі на час подання відзиву не ухвалено.

Відповідач вважає, що він діяв у межах наданих повноважень та відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин нормативного регулювання. Посилається також на необхідність урахування бюджетних асигнувань та недопустимість покладення на державу фінансових зобов`язань, не забезпечених відповідними бюджетними ресурсами.

З огляду на викладене Управління Служби безпеки України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, а також засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам із числа військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для відповідних категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії в розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За змістом частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться за документами, що містяться у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII встановлено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсійне забезпечення за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсії.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

За приписами пункту 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 та 3 Порядку №45 передбачено складання органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, їх подання уповноваженим органам та оформлення цими органами довідок про розмір грошового забезпечення для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку з подальшим направленням таких довідок відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України.

Водночас у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Отже, відсутність списків, складених органом Пенсійного фонду України, не виключає можливості ініціювання питання про оформлення довідки самим пенсіонером або його належним чином уповноваженим представником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції передбачав, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 4 постанови №704 були внесені зміни, за якими під час визначення відповідних окладів застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зазначені зміни до пункту 4 постанови №704, визнано протиправним та скасовано.

У постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21 та від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідало нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений законодавцем на відповідний календарний рік.

Верховний Суд також указав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у військових пенсіонерів виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт.

12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», яка набрала чинності 20.05.2023.

Пунктом 2 постанови №481 абзац перший пункту 4 постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення цієї величини на відповідний тарифний коефіцієнт.

Вирішуючи питання про застосування пункту 4 постанови №704 в редакції постанови №481 у правовідносинах щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії, суд ураховує висновки, викладені судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24.

У зазначеній постанові судова палата, відступивши від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, сформувала висновок, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням і направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням має застосовуватися пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Такий висновок судова палата обґрунтувала приписами частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судова палата зазначила, що пункт 2 постанови №481 у частині, яка суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи були вони чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Отже, у спірних правовідносинах під час визначення посадового окладу та окладу за військовим званням для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн, установлений законом на відповідну дату, помножений на належні тарифні коефіцієнти.

При цьому суд ураховує постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, якою задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову щодо визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України та скасування пункту 2 постанови №481.

У справі №320/29450/24 Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України на підставі частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII наділений повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі визначати розрахункову величину, яка використовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями.

Водночас предметом справи №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття нормативно-правового акта та наявність у Кабінету Міністрів України повноважень установити фіксовану розрахункову величину.

Натомість спір у справі, що розглядається, виник між військовим пенсіонером та органом, уповноваженим оформлювати довідку про розмір грошового забезпечення, і безпосередньо стосується права позивача на отримання конкретної довідки для перерахунку пенсії та визначення належної розрахункової величини під час її оформлення.

У постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 Верховний Суд окремо зазначив, що правовідносини у справах №826/6453/18, №826/3858/18 та №440/6017/21 відрізняються від нормативного спору, який був предметом розгляду у справі №320/29450/24.

У справі №440/6017/21 спір виник саме у зв`язку з відмовою уповноваженого органу підготувати і надати до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень постанови №704.

Таким чином, висновки Верховного Суду у справі №320/29450/24 стосуються меж повноважень Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови №481 і не вирішують питання застосування пункту 4 постанови №704 у конкретному індивідуальному спорі про оформлення та направлення довідки для перерахунку пенсії.

Натомість постанова Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 безпосередньо стосується оформлення й направлення до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та вирішує питання застосування пункту 4 постанови №704 у таких правовідносинах.

Тому саме правовідносини у справі №520/5814/24 є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається, за суб`єктним складом, об`єктом, змістом взаємних прав та обов`язків, предметом і правовою підставою позову.

Відповідно до частини першої статті 346 КАС України колегія суддів, яка розглядає справу в касаційному порядку, передає справу на розгляд палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі такої палати.

Справа №320/29450/24 розглянута колегією з трьох суддів, не передавалася на розгляд відповідної палати, а постанова від 16.07.2026 не містить висновку про відступ від правової позиції судової палати, викладеної у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24. Зазначена постанова судової палати у справі №520/5814/24 у постанові від 16.07.2026 не аналізувалася.

За таких обставин постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 підтверджує наявність у Кабінету Міністрів України повноважень приймати нормативно-правові акти у сфері встановлення розмірів грошового забезпечення, проте не усуває висновку судової палати, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, щодо застосування у правовідносинах з оформлення пенсійної довідки прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для застосування постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 як такої, що виключає право позивача на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із застосуванням показника 3328 грн.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 також не спростовує наведеного висновку суду, оскільки правова позиція щодо застосування пункту 4 постанови №704 саме у правовідносинах з оформлення довідки для перерахунку пенсії надалі була сформульована судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб не супроводжувалося фактичним підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

У постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 судова палата Верховного Суду пов`язала виникнення права на отримання оновленої довідки зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та похідною від цього зміною розмірів складових грошового забезпечення, розрахунковою величиною для яких є такий прожитковий мінімум.

Отже, відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій або фактичне незастосування показника 3328 грн під час виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям не усуває обов`язку уповноваженого органу оформити довідку відповідно до правового регулювання, яке підлягає застосуванню до спірних пенсійних правовідносин.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки предметом цього спору є виконання Управлінням Служби безпеки України в Харківській області покладеного на нього обов`язку щодо оформлення і направлення довідки про розмір грошового забезпечення.

Крім того, реалізація особою права, яке ґрунтується на чинних нормах законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних видатків, тоді як відповідачем не доведено, що оформлення та направлення довідки саме по собі потребує здійснення не передбачених законом виплат з його бюджетних асигнувань.

Надаючи оцінку способу захисту, обраному позивачем, суд зазначає, що листом від 03.04.2026 №70/1/70/21-5250 відповідач сформулював письмову відмову у виготовленні та направленні довідки. Водночас наслідком такої відмови стало невиконання Управлінням покладеного на нього обов`язку, а саме: неоформлення і ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Саме неоформлення та ненаправлення довідки становить зовнішню форму поведінки відповідача, яка порушує право позивача на належне документальне забезпечення перерахунку пенсії.

За змістом частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 судова палата Верховного Суду визначила подібну поведінку уповноваженого органу як протиправну відмову, яка полягає у непідготовці та ненаданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 та покладення на відповідача обов`язку оформити й направити таку довідку.

При цьому суд не встановлює конкретних відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, оскільки їх визначення належить до компетенції уповноваженого органу з урахуванням посади позивача, відповідної або прирівняної посади, чинних нормативних актів та фактичних даних про грошове забезпечення.

Належним способом поновлення порушеного права є зобов`язання відповідача оформити довідку із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених і обчислених відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо дати, з якої має бути проведено перерахунок пенсії, суд зазначає, що позивач просить оформити довідку станом на 01.01.2026 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли обставини, що зумовлюють зміну її розміру.

Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн установлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026, перерахунок пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2026 має здійснюватися з 01.02.2026.

Аналогічний підхід щодо визначення дати перерахунку застосовано судовою палатою Верховного Суду в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій довідка станом на 01.01.2024 визнавалася підставою для перерахунку пенсії з 01.02.2024.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності неоформлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 та зобов`язання відповідача оформити і направити таку довідку із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, установленого законом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених відповідно до вимог чинного законодавства, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

У задоволенні позовних вимог у спосіб, сформульований позивачем, у частині визнання протиправними саме дій щодо відмови та встановлення обов`язку зазначити додаткові види грошового забезпечення і премію у відсотках належить відмовити, оскільки порушене право підлягає поновленню в обраний судом належний та ефективний спосіб.

Інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду та не впливають на вирішення спору по суті.

При розв`язанні спору суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як вимогу надавати детальну відповідь на кожний аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення та мають оцінюватися з огляду на обставини конкретної справи.

Таким чином, суд надав оцінку всім істотним обставинам справи та аргументам сторін, які мають значення для правильного вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України.

З матеріалів справи встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Оскільки спір виник унаслідок протиправної поведінки відповідача, а обраний судом спосіб захисту забезпечує поновлення порушеного права позивача по суті, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним неоформлення та ненаправлення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026.

Зобов?язати Управління Служби безпеки України в Харківській області оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, установленого законом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених відповідно до вимог чинного законодавства, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях