Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №520/13384/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р. № 520/13384/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.22 року.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.22 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що військовий квіток ОСОБА_1 НОМЕР_5 містить відмітку від 29.03.2022 року, згідно зі ст. 37 ч.6 п.3, ЗУ «Про ВО і ВС» виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 29.03.2022 року, а тому і в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів повинна значитися відмітка «ВИКЛЮЧЕНО», у зв`язку з чим, позивач і звертається з даним адміністративним позовом до суду, за захистом своїх прав, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року по справі відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що Військовий квиток ОСОБА_1 НОМЕР_5 містить відмітку від 29.03.2022 року, згідно зі ст. 37 ч.6 п.3, ЗУ «Про ВО і ВС» виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 29.03.2022 року.

ОСОБА_1 є внутрішньо - переміщеною особою, про що свідчить довідка від 14.04.2022 року НОМЕР_7 «Про взяття на облік внутрішньо - переміщеної особи» за фактичним місцем проживання АДРЕСА_4 .

Листом від 24.01.2025 року №4/1468, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , повідомлено, що в книзі протоколів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є запис про проходження ВЛК 29.03.2022 року при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її результатами був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 27а НМОУ №402-2008 р.

В цьому ж листі зазначено, що відповідно до кримінального провадження яке розпочато старшим слідчим РВП ГУНП в Кіровоградській області в грудні 2023 року всі постанови ВЛК які містили висновки непридатнисть з виключенням були вилучені для проведення слідчих дій.

У відповіді на адвокатський запит, листом від 25.03.2025 року №23891-2025 за підписом заступника начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області зазначено, що під час проведення перевірки встановлено, що слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області Козловським О.В. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023121550000067 від 16.08.2023, розпочатому за фактами можливого внесення недостовірних відомостей до висновків ВЛК при проходженні військовозобов`язаними особами медичного огляду, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України. 20.12.2023, проведено обшук в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого вилучено документи проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатом якої він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II, ст. 27а наказу МОУ №? 402-2008. У подальшому, 18.03.2024, матеріали щодо породження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії направлено до ЦВЛК ЗСУ, для перевірки законності прийняття рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 . На момент розгляду адвокатського запиту, висновок ЦВЛК за результатом перегляду рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та вилучені 20.12.2023 документи проходження ним військово-лікарської комісії, з ЦВЛК ЗСУ до слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області, не надходили. На час формування відповіді за вказаним кримінальним провадженням здійснюється досудове розслідування, у ході якого проводяться слідчі та розшукові дії, спрямовані на здобуття та перевірку доказів.

14.03.2025 року, ОСОБА_1 , було направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій позивач просив, зокрема, внести до реєстру «ІНФОРМАЦІЯ_10» дані про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку на підставі запису у книзі протоколів ВЛК.

Листом №4/6054 від 25.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що відповідно до кримінального провадження яке розпочато старшим слідчим РВІЇ ГУНП в Кіровоградській області в грудні 2023 року всі постанови ВЛК які містили висновки непридатний з виключенням були вилучені для проведення слідчих дій, станом на 25.03.2025 рік не повернуті. Слідчі дії продовжуються, факту підтвердження правомірності прийнятих рішень комісією ВЛК за 2022 рік немає.

Ввести непідтверджену інформацію щодо результатів ВЛК відповідальні виконавці не мають права, рішення може бути скасоване. Рекомендовано позивачу з?явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК та отримання відповідних висновків з підтвердженням від ІНФОРМАЦІЯ_9.

Листом №4/2249 від 13.12.2025 відповідач підтвердив, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 01.07.2024 року, у системі «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_1 , мав статус «Виключено», а зі сформованого витягу від 17.05.2025 року, у системі «ІНФОРМАЦІЯ_7» вбачається, що ОСОБА_1 «Знято».

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_8 (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами ст. 5, 6, 7 Закону № 1951-VIII, ІНФОРМАЦІЯ_8 є органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень. До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру відомості про персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості, не передбачені цим Законом.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста (у редакції Закону № 1951-VIII чинній на момент виникнення правовідносин сторін), належать: прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження); відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство; відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про освіту та спеціальність; відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; відомості про наявність (відсутність) судимості; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); відцифрований образ обличчя особи (за наявності).

Надалі, частину першу статті 7 доповнено пунктом 17-1 згідно із Законом № 3549-IX від 16.01.2024, - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_8, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_8: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; ; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_8, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_8, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган). У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_8, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскільки позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на дату визнання його непридатним до військової служби 29.03.2022 та яким у військовий квиток була зроблена відмітка про виключення його з військового обліку, зобов`язаний був внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Натомість, відповідачем було внесено запис про зняття позивача з військового обліку.

Правомірність своїх дій щодо не внесення до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я у відповіді на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовує відсутністю документів стосовно позивача, у зв`язку з їх вилученням правоохоронними органами.

Зокрема, відповідач зазначає, що відповідно до кримінального провадження яке розпочато старшим слідчим РВІЇ ГУНП в Кіровоградській області в грудні 2023 року всі постанови ВЛК які містили висновки непридатний з виключенням були вилучені для проведення слідчих дій, станом на 25.03.2025 рік не повернуті. Слідчі дії продовжуються, факту підтвердження правомірності прийнятих рішень комісією ВЛК за 2022 рік немає. У зв`язку з цим, відповідач стверджує про відсутність можливості внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про які просить позивач. Посилання відповідача на фізичну відсутність документів через їх вилучення фактично підтверджує, що такі документи (зокрема щодо визнання позивача непридатним до служби з виключенням з обліку) були оформлені та зберігалися в установі.

Відповідачем до суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували достовірність відміток у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку, які містяться у військовому квитку НОМЕР_5 .

До встановлення у визначеному законодавством порядку зазначених обставин, в т.ч. за наслідками розслідування у кримінальному провадженні, у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні правові підстави для не приведення відомостей Реєстру у відповідність до відомостей, які містяться у військово-обліковому документі ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважує, що предметом даного спору не є довідка ВЛК на підставі якої було внесено запис до військового квитка позивача про виключення останнього з військового обліку та правомірність її видачі. Станом на дату розгляду справи вказана довідка не є скасованою, протилежного відповідачем не доведено.

Відсутність вказаних даних у Реєстрі свідчить про порушення відповідачем засад ведення Реєстру, визначених пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1951-VIII, а саме: щодо обов`язковості, повноти та своєчасності внесення відомостей.

Таким чином, враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд доходить висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в якому перебуває позивач та яким у військовий квиток позивача була зроблена відмітка про виключення позивача з військового обліку, зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр, що зроблено не було.

Наявність кримінального провадження та проведення слідчих дій не звільняє орган військового управління від обов`язку належного ведення Реєстру.

Сама по собі процедура вилучення матеріалів слідчими органами не нівелює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо забезпечення актуальності та достовірності даних у Реєстрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 р. у справі № 520/26612/25.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Разом із тим, щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.

Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року дійшов до висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п. п. 6, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст.6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Судом встановлено, що за приписами Порядку № 94 уповноваженою особою на надання відповідної інформації чи внесення змін до Реєстру призовників є саме ІНФОРМАЦІЯ_8.

З огляду на те, що суд не може підміняти вказаний орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, а відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.2022 року задоволенню не підлягає. Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96). З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.2022 року, з урахуванням висновків суду у цій справі. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 29.03.2022 року, з урахуванням висновків суду у цій справі. В іншій частині позовних вимог відмови. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 532 грн. (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Бідонько