Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №500/2192/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2192/26

17 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі- Відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі- Відповідач -2), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2026 №192250007057 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 22.01.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області (Відповідач-2) із заявою про призначення пенсії за віком, додавши до заяви необхідні документи, зокрема: паспорт громадянина України; витяг з реєстру територіальної громади про проживання; Індентифікаційний код платника податків, трудову книжку та інші.

Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області рішенням від 30.01.2026 №192250007057 (Відповідач-1) відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки на твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області (відповідач-1) страховий стаж позивача на день звернення становить 21 рік 7 місяців 15 днів при необхідності при досягненні 63 років стаж повинен становити від 23 до 33 років. Будь-яких інших підстав для відмови у призначенні пенсії Відповідач 2 не зазначив. Позивач вважає рішення про відмову Відповідача 2 в призначенні пенсії за віком є необґрунтованим та неправомірним.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з посиланням не те, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. З огляду на вищезазначене у пенсійного органу відсутні підстави для призначення пенсії позивачці, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вік позивача на момент звернення до пенсійного органу – 62 роки 11 місяців 26 днів. Страховий стаж позивачки – 21 рік 07 місяців 15 днів.

Позивач вважає прийняте рішення від 30.01.2026 правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено процесуальний розгляд справи на 2 місяці.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступні обставини.

22 січня 2026 року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058-IV).

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення №192250007057 від 30.01.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком. Вік позивачки на момент звернення до пенсійного органу – 62 роки 11 місяців 26 днів. Страховий стаж позивачки – 21 рік 07 місяців 15 днів

Позивач вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні пенсії є протиправною, порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – не менше 30 роки.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2026 року - від 23 до 33 років.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частин 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності документів про стаж роботи і неможливості їх одержання, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Виходячи з аналізу зазначених норм вбачається, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку № 637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків , які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Подібний підхід викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23, від 29 листопада 2019 року у справі № 676/1433/17, від 04 березня 2020 року у справі №155/1180/17 та від 27 липня 2022 року у справі № 620/3754/18.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за свою трудову діяльність працювала в наступних організаціях та підприємствах. Згідно із записами трудової книжки серія НОМЕР_1 Позивач ОСОБА_1 прийнята (наказ ЛФ5 від 07.04.1982) 07.04.1982 на роботу в колгосп «ім.Горького» на посаду ветфельдшера і була звільнена з роботи 02.02.1983, у зв`язку з поданою заявою (наказ №3 від 02.02.1983р.), що становить разом 09 місяців 26 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці,

01.12.1983 року прийнята (наказ №89 від 01.12.1983) на роботу в Бережанське підприємство по виробництву яловичини на посаду обліковця по кормах на час декретної відпустки в подальшому була переведена 25.09.1984 на посаду ветфельдшера у вказаному підприємстві (Наказ №73 від 25.09.84р.) і була звільнена з роботи 16.08.1993р. у зв`язку з переводом в Підгаєцьке МПВЯ п.5 ст.36 КЗпП (наказ №54 від 16.08.1993р.), що становить разом 09 років 08 місяців 17 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Згідно із записами трудової книжки серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 16.08.1993 року прийнята (наказ №2 від 16.08.1993р.) на роботу в Підгаєцьке підприємство по виробництву яловичини на посаду ветфельдшера в порядку переводу п.5 ст.36 КЗпП і була звільнена з роботи 28.01.2004р. за згодою двох сторін п.1 ст.36 КЗпП (наказ №4 від 28.01.2004р.), що становить разом 10 років 05 місяців 13 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

23.06.2004 прийнята (наказ №06 від 23.06.2004р.) на роботу в ВАТ «Козова маслозавод» на посаду продавця фірмового магазину і була звільнений з роботи 10.10.2004р. в зв`язку з переводом в СП КШ ПП «Біопродукт» по переводу п.5 ст.36 КЗпП в зв`язку з поданою заявою (наказ №4-0 від 10.10.2004р.), що становить разом 04 місяці 00 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

10.10.2004 прийнята (наказ №9-0 від 23.06.2004р.) на роботу в СП КШ ПП «Біопродукт» на посаду продавця фірмового магазину і була звільнена з роботи 31.07.2007р. в зв`язку з переводом в ТОВ «АГРО» СП КШ ПП «Біопродукт» п.5 ст.36 КЗпП (наказ №141 від 31.07.2007р.), що становить разом 2 роки 09 місяців 20 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

01.08.2007 прийнята (наказ №4-к від 01.08.2007р.) на роботу в ТОВ «АГРО» СП КШ ПП «Біопродукт» на посаду продавця фірмового магазину по переводу і була звільнена з роботи 09.06.2009р. за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №43-к від 09.06.2009р.), що становить разом 1 рік 10 місяців 09 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ « Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 18.06.2009р. (наказ 09068 від 18.06.2009р.) і припинено виплату по безробіттю 14.03.2010 (наказ 160315 від 15.03.2010р.), що становить разом 09 місяців.

16.08.2010 прийнята (наказ №17-к від 16.08.2010р.) на роботу в ТОВ санаторій «Веселка» на посаду покоївки і була звільнена з роботи 30.12.2010 за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №35-к від 30.12.2010р.), що становить разом 04 місяці 15 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

04.05.2011 прийнята (наказ №7-к від 04.05.2011р.) на роботу в ТОВ санаторій «Веселка» на посаду покоївки і була звільнена з роботи 02.12.2011 за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №37-к від 07.12.2011р.), що становить разом 07 місяців 03 дня, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ «Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 13.12.2011 (наказ 111213 від 13.12.2011р.) і припинено виплату по безробіттю 17.04.2012 (наказ 201112 від 18.04.2012р.), що становить разом 04 місяців 04 дня.

18.04.2012 прийнята (наказ №8-к від 18.04.2012р.) на роботу в ТОВ санаторій «Веселка» на посаду покоївки і була звільнена з роботи 02.11.2012 за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №37-к від 07.11.2012р.), що становить разом 10 місяців 03 дня, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ « Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 13.11.2012р. (наказ 121113 від 13.11.2012р.) і припинено виплату по безробіттю 04.04.2013р (наказ 130405 від 05.04.2013р.), що становить разом 04 місяців 23 дня.

04.06.2013 прийнята (наказ №8-к від 04.06.2013р.) на роботу в ТОВ санаторій «Веселка» на посаду покоївки і була звільнена з роботи 01.01.2014 за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №45-к від 01.01.2014р.), що становить разом 06 місяців 28 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ «Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 18.01.2014р. (наказ 1400120 від 20.01.2014р.) і припинено виплату по безробіттю 26.05.2014р (наказ 140528 від 28.05.2014р.), що становить разом 05 місяців 09 днів.

27.05.2014 прийнята (наказ №51-к від 27.05.2014р.) на роботу в ТОВ санаторій «Веселка» на посаду покоївки і була звільнена з роботи 01.01.2015р. за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №45-к від 01.01.2015р.), що становить разом 07 місяців 05 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ «Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 20.01.2015р. (наказ 130120 від 20.01.2014р.) і припинено виплату по безробіттю 09.06.2015р (наказ 150610 від 10.06.2015р.) що становить разом 05 місяців 21 днів.

29.10.2015р. прийнята (наказ №106-к від 01.10.2015р.) на роботу в Тернопільський навчально-виховний комплекс №35 на посаду пакувальника морозива і була звільнена з роботи 06.11.2015р. за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №116-к від 06.11.2015р.), що становить разом 01 місяць 09 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

23.05.2016р. прийнята (наказ №100 від 23.05.2016р.) на роботу в ТОВ «Галичина Ласунка» на посаду прибиральниці і була звільнена з роботи 31.08.2016р. за згодою сторін п. ст.36 КЗпП (наказ №179 від 30.08.2016р.), що становить разом 03 місяці 09 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Розпочато виплату допомоги по безробіттю в Козівському районному центрі зайнятості згідно п.1 ст.22 ЗУ «Про загальнодержавного соціального страхування по безробіттю» в період з 29.09.2016р. (наказ 160929 від 29.09.2016р.) і припинено виплату по безробіттю 23.09.2017р (наказ 170925 від 25. 06.2015р.), що становить разом 11 місяців 25 днів.

Згідно п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) у період з 01.09.1978р. по 27.02.1982р. навчалася на денній формі навчання в Бучацькому радгоспі-технікумі по спеціальності "ветеринарія", що становить 03 роки 06 місяців, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 , що виданий згаданим навчальним закладом.

У період з 01.09.1978р. по 27.02.1982р. позивач навчалася на денній формі навчання в Бучацькому радгоспі-технікумі по спеціальності "ветеринарія", що становить 03 роки 06 місяців (з 01.09.1978р. по 27.02.1982р.).

Відповідачем у відмові в призначенні пенсії не наведено обґрунтування незарахування даного періоду навчання Позивача. Отже час навчання у навчальному закладі підлягає зарахуванню до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пенсію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2018р. по справі №233/1254/17.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХII до стажу для обчислення пенсії зараховується період одержання допомоги по безробіттю. Підставою для зарахування періоду до 1 січня 2004р. є записи в трудовій книжці, внесені органом державної служби зайнятості населення.

Після 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди, коли людина перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV).

Отже, трудовий стаж позивача згідно із записами трудової книжки перебував на обліку Козівського центру зайнятості, де отримував виплату допомоги по безробіттю, що становить разом 03 роки 04 місяці 22 дні, що підтверджується записами в трудовій книжці серія НОМЕР_2 .

До страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а за період з дати набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (з 1 січня 2004 р.) - щомісяця сплачені страхові внески.

У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 р. обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності - в порядку, визначеному раніше чинним законодавством, тобто відповідно до записів в трудовій книжці.

Зазначений трудовий стаж позивача, що дає право на пенсію за віком становить 35 рік 04 місяці 09 днів та підтверджується записами в трудовій книжці серія НОМЕР_1 та записами в трудовій книжці серія НОМЕР_2 та Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5).

Таким чином, трудовий стаж позивача, що дає право на пенсію за віком, разом становить 36 років 04 місяців 09 днів, зокрема з них:

- роботи на різних посадах в народному господарстві становить 29 років 05 місяців 17 днів - період згідно із записами трудової книжки Позивач перебувала на обліку в Козівському центрі зайнятості, де отримувала виплату допомоги по безробіттю, що становить разом 03 роки 04 місяці 17 днів - навчання в Бучацькому радгоспі-технікумі по спеціальності "ветеринарія", що становить 03 роки 06 місяців (з 01.09.1978р. по 27.02.1982р.).

Згідно ч. 2 ст. 26 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі відсутності починаючи з 01.01.2018р. страхового стажу передбаченого частиною першою цієї статті право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року- від 23 до 33 років.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 22 січня 2026 року звернулася за призначенням пенсії, а 63 роки позивачу виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Її загальний трудовий стаж станом на день звернення до суду становить 36 років 04 місяці 09 днів. Як випливає з оскаржуваного рішення від 30.01.2026р. №192250007057 Головне управління ПФУ у Рівненській області Відповідачем загальний трудовий стаж позивача станом на день звернення до суду становить 35 років 04 місяці 09 днів.

Відповідачем не враховані окремі періоди роботи позивача та відповідний стаж згідно з із записами в трудовій книжці серія НОМЕР_1 та записами в трудовій книжці серія НОМЕР_2 .

Враховуючи вищенаведене та долучені до позовної заяви документи та встановлені обставини, суд вважає протиправним та необґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 30.01.2026 №192250007057.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2026 №192250007057 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 та обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Тому, зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із відмовою в призначенні пенсії позивачу з підстав неврахування певного періоду його роботи та навчання до страхового стажу, суд вважає, що зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію позивачу є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.

При цьому, встановлення пенсійному органу обов`язку зарахувати до страхового стажу позивача спірний період її роботи не є таким втручанням, оскільки відповідач протиправно не врахував записи трудових книжок позивача серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , позаяк судом визначено обов`язок пенсійному органу здійснити свої дискреційні повноваження відповідно до Закону № 1058.

Таким чином, з огляду на обставини справи та дискреційні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії за віком, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, із врахуванням правових висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 665,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 03.04.2026 (а.с.18).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2026 №192250007057 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, із врахуванням правових висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сплачений судовий збір в розмірі 665 грн (шістсот шістдесят п`ять) 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, Тернопіль, Тернопільська область, 46000, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.