Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №500/1556/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1556/26

26 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації (колишня назва - Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації) до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Управління архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації (колишня назва - Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради, в якому просить ухвалити рішення яким:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради, яка полягає у неукладенні охоронного договору з Департаментом архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення – Житлового будинку, 1917 року, розташованого в м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а, який взятий на облік як об`єкт культурної спадщини рішенням Тернопільського облвиконкому № 83 від 18.11.1994 "Про взяття під державну охорону пам`ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області" (охоронний №2024 М);

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради укласти охоронний договір з Департаментом архітектури, містобудування, житлово комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення Житлового будинку, 1917 року, розташованого в м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а, який взятий на облік як об`єкт культурної спадщини рішенням Тернопільського облвиконкому № 83 від 18.11.1994 "Про взяття під державну охорону пам`ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області" (охоронний №2024 М).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Тернопільською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та встановлено, що пам`ятка архітектури місцевого значення - Житловий будинок, 1917 року, розташованого в м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а, який взятий на облік як об`єкт культурної спадщини рішенням Тернопільського облвиконкому № 83 від 18.11.1994 "Про взяття під державну охорону пам`ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області" (охоронний №2024 М). Однак, облікова документація на пам`ятку не розроблялась, звернень щодо укладення охоронного договору не надходило та актуальний охоронний договір на цю пам`ятку чи її частину відсутній.

Наведене, на думку прокурора, свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до руйнування та знищення пам`ятки архітектури місцевого значення, втрати її як цінного джерела історії для наступних поколінь, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Також даною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк дня її отримання для подання відзиву на позовну заяву. Проте у встановлений строк ні відзиву, ні будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило. Відповідач правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався, будь-яких заяв з приводу предмета спору суду не надав.

Ухвала разом з позовною заявою надіслана відповідачу за адресою вказаною в ЄДРПОУ, однак поштове повідомлення повернулось без вручення, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з інформацією Департаменту архітектури, містобудування, житлово- комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації №01-09/2255 від 17.12.2025, №01-09/408 від 20.02.2026, рішенням Тернопільського облвиконкому № 83 від 18.11.1994 "Про взяття під державну охорону пам`ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області" взято під охорону пам`ятку архітектури - Житловий будинок, 1917 року, розташований у м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а охоронний № 2024 М.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – приміщення за адресою м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а належить на праві власності Тернопільському обласному комунальному лікарсько фізкультурному диспансеру. Право власності зареєстровано 31.07.2014. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 422959761101.

Доказів того, що станом на час вирішення справи судом Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради укладено охоронний договір на пам`ятку архітектури матеріали справи не містять.

Вважаючи таку бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради, яка полягає у не укладенні охоронного договору щодо пам`ятки архітектури місцевого значення протиправною, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-ІІІ), преамбулою якого закріплено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону № 1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При цьому пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням Тернопільського облвиконкому № 83 від 18.11.1994 "Про взяття під державну охорону пам`ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області" взято під охорону пам`ятку архітектури - Житловий будинок, 1917 року, розташований у м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а (охоронний №2024 М), а тому є об`єктом правового регулювання Закону № 1805-III у відповідному статусі.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Відтак, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону № 1805-III, є адміністративним договором.

Так, згідно з пунктом 16 частини першої статті 4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд зазначає, що відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статі 23 Закону № 1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною третьою статті 23 Закону № 1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою № 1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок № 1768).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 5 Порядку № 1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

В даному випадку відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Суд звертає увагу, що в силу вимог законодавства саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, як власник пам`ятки архітектури місцевого значення – Житлового будинку 1917 року, розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а (охоронний № 2024-М), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 422959761101, звертався до уповноваженого органу охорони культурної спадщини з метою укладення охоронного договору або вчиняв будь-які дії, спрямовані на виконання передбаченого законом обов`язку.

Крім того, станом на день вирішення спору відповідач охоронного договору не уклав, доказів виконання вимог статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" суду не надав, як і не подав відзиву на позов із викладенням обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для виконання зазначеного обов`язку.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач без поважних причин не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо укладення охоронного договору, чим допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає в неукладенні охоронного договору на об`єкт культурної спадщини – Житловий будинок 1917 року, розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а (охоронний № 2024-М), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 422959761101, є протиправною, а тому з метою ефективного захисту інтересів держави існують підстави для зобов`язання відповідача укласти охоронний договір з уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог та, враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради щодо неукладення з Управлінням архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації (колишня назва - Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації) охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення – Житловий будинок, 1917 року, розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а, охоронний № 2024-М.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради укласти з Управлінням архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення – Житловий будинок, 1917 року, розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 1а (охоронний № 2024-М).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивачі:

- Тернопільська окружна прокуратура (місцезнаходження: бульв. Тараса Шевченка, 7, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021, код ЄДРПОУ: 0291009825);

- Управління архітектури та містобудування Тернопільської обласної державної адміністрації (колишня назва - Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації) (місцезнаходження : вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021, код ЄДРПОУ: 40388416);

відповідач:

- Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: вул. Старий Ринок, 1А, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 02009399);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.