Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №480/759/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р. Справа № 480/759/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-1, НОМЕР_6 прикордонний загін), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні позивачу в період з 29.01.2020 по 30.12.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови,

2) зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін провести перерахунок та доплатити позивачу за період з 29.01.2020 по 30.12.202у включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії у спірний період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зокрема, вказав, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, яким в тому числі були внесені зміни до пункту 4 постанови № 704. Таким чином, з дня набрання законної сили рішення у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.

Отже, з 29.01.2020 - з моменту набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив та клопотання про закриття провадження у справі, у задоволенні якого ухвалою суду від 29.04.2025 було відмовлено.

Крім того, НОМЕР_6 прикордонний загін у поданому відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунку розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.

Посилання позивача на те, що відповідач начебто мав застосувати зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 є безпідставним, оскільки примітка застосовується безпосередньо для супроводу та зв`язку з нормою. При цьому, пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

У подальшому судом після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.161 КАС України, у зв`язку з чим ухвалою суду на підставі ч.13 ст.171 КАС України позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 30.12.2022.

Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 30.12.2022 було залишено без розгляду (а.с.79-81).

В іншій частині позовних вимог, що стосуються періоду з 29.01.2020 до 18.07.2022, ухвалою суду від 26.05.2025 розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.82).

Позивач не погоджуючись з ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №480/7596/25 про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду, подав до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 витребувано у Сумського окружного адміністративного суду справу №480/759/25, у зв`язку з чим Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2025 зупинив провадження у цій справі до перегляду у порядку апеляційного провадження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 30.12.2022, та повернення матеріалів адміністративної справи №480/759/25 до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №480/759/25 скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №480/759/25 про залишення позовної заяви без розгляді в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 30.12.2022, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.112-118).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 провадження у справі поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в обсязі заявлених раніше позовних вимог:

1) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні позивачу в період з 29.01.2020 року по 30.12.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови,

2) зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін провести перерахунок та доплатити позивачу за період з 29.01.2020 року по 30.12.2022 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Ухвалою суду від 05.08.2026 до участі у розгляді справи залучено як другого відповідача - НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі - відповідач-2, НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін), сторонам встановлено строки для подання заяв по суті спору.

10-й мобільний прикордонний загін подав відзив, в якому вказав, що у період спірних правовідносин позивач не проходив службу в НОМЕР_8 мобільному прикордонному загоні та не отримував за цим місцем грошового забезпечення. Позивач не є звільненим військовослужбовцем, наразі ОСОБА_1 продовжує проходження військової служби в НОМЕР_8 мобільному прикордонному загоні. Відмітив, що норма п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2019 N21115/2009, не визначає військову частину з якої звільнився військовослужбовець, як боржника за невиплачені види грошового забезпечення за іншими місцями служби після звільнення військовослужбовця. Законодавець чітко зазначив, що мова йде про розрахунок на день звільнення, а тому після звільнення, у разі виявлення військовослужбовцем факту порушення його прав та невиплату належних йому грошових коштів, позивач мас звертатися до відповідача, який безпосередньо проводив відповідні дії, які призвели до порушення права.

Своєю чергою, представник позивача подав пояснення, в яких вказав, що станом на день розгляду цієї справи позивач не звільнений та продовжує проходити військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відмітив, що у розумінні приписів Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2019 N21115/2009, "особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням" стосується виключно виплат при звільненні.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з позову, розрахункових листів позивача, особистих карток грошового забезпечення позивача та не заперечується НОМЕР_9 прикордонним загоном у відзиві, позивач у період з 29.01.2020 до 30.12.2022 проходив військову службу у НОМЕР_10 прикордонному загоні, де отримував грошове забезпечення (а.с.15-29, 56-58) та згідно копії витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №Ю20-ОС від 30.12.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону з 30.12.2022 у зв`язку з його вибуттям для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_8 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Також, з особистих карток грошового забезпечення позивача та розрахункових листів судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення у липні 2020 року, у липні 2021 року, у травні 2022 року, а також матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у травні 2022 року (а.с.15-29, 56-58).

При цьому розрахункова величина, яку використовував відповідач для проведення нарахування та виплати грошового забезпечення, у т.ч. грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у спірний період, був прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року (1762 гривні). Ці обставини не заперечувалися відповідачем-1 у відзиві.

Вважаючи протиправними такі дії НОМЕР_5 прикордонного загону, позивач через адвоката звернувся із запитом до відповідача-1 про перерахунок грошового забезпечення, у відповідь на який НОМЕР_6 прикордонний загін листом від 13.01.2025 повідомив про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення немає (а.с.14).

У поясненні представник позивача вказує, що станом на день надання таких пояснень позивач продовжує проходити військову службу у НОМЕР_12 прикордонному загоні (а.с.133-135). Відповідачі не заперечували щодо таких обставин.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Так, підпунктами 1,2,5 пункту 7 "Допомога для оздоровлення" розділу IV "Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення" Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція №558) передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Також підпунктом1 пункту 6 "Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань" розділу IV "Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення" Інструкції №558 визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги щороку визначається Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

У свою чергу, відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Втім, 21.02.2018 (тобто ще до набрання чинності Постановою №704) відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (набрала чинності 24.02.2018 року, далі - Постанова №103) та якою пунктом 6 до постанови КМУ № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто станом на час набрання Постановою №704 чинності - 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

З огляду на зазначене, з 29.01.2020 була відновлена дія редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін пунктом 6 Постанови №103, та відповідно до якої розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт

Таким чином, з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, у спірних правових відносинах була величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 щодо часового визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб як "01 січня 2018 р.", скасоване 29.01.2020 вищезазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.

При цьому станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і становить 2102 грн.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і становить 2270 грн.

Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” і становить 2481 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, у спірний період грошове забезпечення позивача мало розраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270 грн.), Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 (2 481,00 грн.).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що при обрахунку та виплаті позивачу грошового забезпечення НОМЕР_9 прикордонним загоном, а також при обрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення у липні 2020 року, у липні 2021 року, у травні 2022 року, а також матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у травні 2022 року було застосовано розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Таким чином, враховуючи, що з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня відповідного року, суд дійшов висновку, що НОМЕР_6 прикордонний загін, здійснюючи нарахування та виплату грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня відповідного року, діяли не у спосіб, передбачений чинним законодавством, такі його дії не відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, щодо визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку грошового забезпечення позивачу за спірний період саме НОМЕР_5 прикордонного загону, суд вказує, що згідно пункту 14 розділу I "Загальні положення" Інструкції №558 військовослужбовцям, які вибувають для подальшого проходження служби в інші органи Держприкордонслужби до 14 числа поточного місяця (якщо виплата грошового забезпечення за цей місяць не здійснювалася), посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення виплачуються по день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби включно. Військовослужбовці, які вибувають в інші органи Держприкордонслужби після 15 числа поточного місяця, забезпечуються належними видами грошового забезпечення за повний місяць, за винятком військовослужбовців, які вибувають з/до Адміністрації Держприкордонслужби або її розвідувального органу (виплата грошового забезпечення таким військовослужбовцям здійснюється по день виключення зі списків особового складу відповідного органу Держприкордонслужби включно).

Своєю чергою, згідно пункту 1 розділу I "Загальні положення" Інструкції №558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу від 30.12.2022 (а.с.30) позивача виключено із списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону з 30.12.2022 у зв`язку з його вибуттям для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_8 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ). При цьому в матеріалах справи відсутні докази про звільнення позивача зі служби у Держприкордонслужбі.

Відтак, враховуючи, проходження військової служби у спірний у цій справі період саме у НОМЕР_10 прикордонному загоні та вибуття з 30.12.2022 для подальшого проходження служби до НОМЕР_8 мобільного прикордонного загону ДПС України, де позивач проходить службу і дотепер, суд дійшов висновку, що саме НОМЕР_6 прикордонний загін має перерахувати та виплатити позивачу за спірний період грошове забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, як грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у спірний період за 2020 та 2021 роки, то підстави для їх задоволення відсутні, оскільки позивач за 2020 та 2021 роки не отримував матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (а.с.15-29, 56-58) та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ), НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 30.12.2022 грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення в 2020р., 2021р., 2022р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2022р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного року.

Зобов`язати НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 :

- грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із урахуванням раніше виплачених сум:

за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт;

за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт;

за період з 01.01.2022 до 30.12.2022, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт,

- грошової допомоги на оздоровлення в 2020р., 2021р., 2022р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2022р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.08.2026.

Суддя І.Г. Шевченко