Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №460/9214/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року м. Рівне№460/9214/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у видачі посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця»;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити на адресу Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сержанта ОСОБА_2 , що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, його дружині, ОСОБА_1 , разом з усіма необхідними документами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що її чоловік ОСОБА_2 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 і проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 23.11.2023 ОСОБА_2 помер у районі н.п. Новоселівка Краматорського району Донецької області. У зв`язку з чим вона звернулася до відповідача з заявою про направлення документів до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги та видачі посвідчення. Проте, відповідач листом від 18.02.2026 повідомив, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки військовослужбовець на момент смерті перебував в стані алкогольного сп`яніння. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

10.06.2026 позивачем через ВДЗ (канцелярію) суду подано до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.06.2026 відповідачем через систему "Електронний суд" подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в результаті проведення службового розслідування встановлено, що 23.11.2023 сержант ОСОБА_2 приблизно о 17 год. 00 хв. перебував за адресою: АДРЕСА_1 де разом з іншими військовослужбовцями, у кухонному приміщенні зазначеного будинку, вживав спиртні напої. Зі змісту Витягу з акту судово-токсилогічного дослідження №20680 від 01.12.2023 вбачається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висновок експерта (акт розтину) №476 від 24.11.2024, встановлено: виявлений етиловий спирт у концентрації у крові - 3,94 проміле, у сечі - 4,72 проміле. Обставини події 23.11.2023 підтверджуються також вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у справі від 01.07.2024 №202/4514/24. Звертає увагу на те, що згідно норм чинного законодавства виплата одноразової грошової допомоги та оформлення статусу члена сім`ї загиблого не проводяться, якщо смерть військовослужбовця пов`язана із перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.34-58).

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.19).

22.03.2023 ОСОБА_2 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2023 №42 (а.с.46).

27.11.2023 ОСОБА_1 отримала сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого), видане ІНФОРМАЦІЯ_4 за №01/3/4515. У якому зазначено: «Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що Ваш чоловік, сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі н.п. Новоселівка Краматорського району Донецької області під час проходження служби (а.с.17).

Інформація про те, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем тимчасового розташування підрозділу, підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 28.11.2023 №476 (а.с.55-56). У вказаному свідоцтві зазначено: «п.8 Місце смерті: Україна, Донецька область, Краматорський район, смт. Новоселівка. Пункт 9 Смерть настала внаслідок: нападу з метою убивства та нанесення ушкодження. Пункт 11 Хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті: а) гематорани; б) колото-різане, проникаюче, ножове поранення грудної клітки з ушкодженням серця; в) напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження (а.с.43-44).

03.01.2024 Гощанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у Донецькій області, Краматорському районі, селище міського типу Новоселівка (а.с.18).

У акті проведення розслідування за фактом смерті сержанта ОСОБА_3 , затвердженого 26.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 , зазначено:

«6. Висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавства та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких настало травмування.

Причиною отримання смертельної травми 23.11.2023 сержантом ОСОБА_4 є нанесення колото-різаного, проникаючого ножового поранення грудної клітки з ураженням серця (вид події - 14 «вбивство», причина нещасного випадку - 29 «смерть внаслідок протиправних дій інших осіб»), під час вживання алкогольних напоїв з іншими особами.

Потерпілий перебував за межами розташування підрозділу у позаслужбовий час, вільний від виконання обов`язків військової служби, вживав безпосередньо перед нещасним випадком алкогольні напої.

Нещасний випадок (смерть сержанта ОСОБА_3 ) не вважається таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Нещасний випадок не підлягає обліку, акт за формою НВ-3 не складається.

Під час проведення розслідування заперечень, заяв та клопотань викладено не було» (а.с.48-54).

06.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просила підготувати на направити на адресу Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , що настала в період проходження ним військової служби разом з усіма необхідними документами. Також просила видати їй посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця» (а.с.14).

Листом від 18.02.2026 за №01/3/774 відповідач повідомив, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідні постанови Кабінету Міністрів України передбачають виплати одноразової грошової допомоги, але з певними умовами, що унеможливлюють отримання допомоги, якщо смерть є наслідком вчинення злочину, правопорушення, дій у стані сп`яніння або самогубства. Крім того, повідомило, що для отримання посвідчення членів сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби потрібно надати передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 документи (а.с.15-16).

23.02.2026 Державна спеціалізована установа «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» листом за №2802 повідомила відповідачу, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висновок експерта (акт розтину) №476 від 24.11.2023, встановлено: виявлений етиловий спирт у концентрації у крові - 3,98 проміле, у сечі - 4,72 проміле; метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутіловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти - не виявлені (а.с.42).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі відповідного посвідчення та у не надісланні документів до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ст.40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.11.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1 Закон №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону №2011-ХІІ вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.13 ст.14 Закону №2011-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379 затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - Порядок №379).

В розумінні п.2 Порядку №379 посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п.3 Порядку №379 (у редакції, чинній на час звернення позивача з відповідною заявою) підставою для видачі посвідчення є:

витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу;

свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;

документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).

Пунктом 4 Порядку №379 встановлено, що посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

Для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (п.5 Порядку №379).

Згідно з п.6 Порядку №379 у заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.

Разом із заявою подаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються);

документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб);

фотокартка члена сім`ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65-70 відсотків фото;

висновок медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства;

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу).

Відповідно до п.11 Порядку №379 посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Пунктом 7 Порядку №379 передбачено, що для проведення перевірки інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, членів його сім`ї Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, розвідувальні органи, Адміністрація Держспецзв`язку мають право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом надання безпосереднього доступу, електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами (п.9 Порядку №379).

Згідно з п.11 Порядку №379 посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

У разі коли заява та додані до неї документи подані не в повному обсязі, посвідчення не видається, про що заявникові повідомляється письмово із зазначенням підстав. У такому випадку заява та документи повертаються заявникові.

Після усунення причин, які стали підставою для повернення заяви та документів, заявник може повторно звернутися для отримання посвідчення.

З аналізу наведених правових норм, судом встановлено, що для отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби заявнику необхідно подати заяву, в якій зазначається: прізвище, ім`я, по батькові заявника; спосіб комунікації із заявником (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону); сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) під час проходження військової служби; військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, ім`я, по батькові, військове формування, у списках особового складу якого він перебував на дату смерті. А також до заяви необхідно надати ряд документів передбачених п.6 Порядку №379.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 06.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій, зокрема, просила видати їй посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця» (а.с.14).

У вказаній заяві позивачем зазначено: власне прізвище, ім`я, по батькові та способи комунікації; сімейні відносини із військовослужбовцем, який загинув під час проходження військової служби та його прізвище, ім`я, по батькові.

Проте, у поданій ОСОБА_1 заяві від 06.02.2026 не зазначено військове звання військовослужбовця ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_1 не подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 жодного документа, передбаченого п.6 Порядку №379.

Суд зазначає, що відповідач листом від 18.02.2026 повідомив ОСОБА_1 про необхідність надання додаткових документів. При цьому, рішення про відмову у видачі відповідного посвідчення ним прийнято не було.

Відтак, у сукупності викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у видачі посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця» до задоволення не підлягають.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлена права повторного звернутися до відповідача з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити на адресу Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сержанта ОСОБА_2 , що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, його дружині, ОСОБА_1 , разом з усіма необхідними документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 1-3 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до ч.3 ст.16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень (застосовується з 24 лютого 2022 року);

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

За положеннями ч.1, ч.8, ч.10 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі - Постанова №168).

Пунктом 1-1 Постанови №168 встановлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з п.2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 та 1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року).

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

На виконання вимог Закону №2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 714) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть

Відповідно до п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби. За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок №45).

Зокрема, розділом ІV Порядку №45 передбачено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД).

Відповідно до п.4.1 Порядку №45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Згідно з п.4.2. Порядку №45 районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до п.4.3 Порядку №45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.

Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.

За змістом п.4.4. Порядку №45 Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції №280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Пунктом 4.5. Порядку №45 передбачено, що після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_6 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

В силу вимог п.4.6. Порядку №45 районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

З аналізу наведених положень Порядку №45 слідує, що районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника документи і надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням, в свою чергу обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи і результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). У подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони. Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_6 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП.

Таким чином, саме Міністерство оборони України наділене правом приймати рішення за результатом розгляду документів.

У свою чергу, районні (міські) ТЦКСП повідомляють заявника про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо повернення документів на доопрацювання.

Відтак, суд зазначає, що прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, повернення документів на доопрацювання, зокрема, у разі коли документи подано не в повному обсязі, знаходиться поза компетенцією ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого покладено обов`язок з проведення відповідних процедурних дій з оформлення відповідних документів, зокрема, складання висновку та доповіді щодо виплати одноразової грошової допомоги та направлення їх разом з поданими особою документами до Департаменту соціального забезпечення.

При цьому, приписи чинного законодавства не наділяють районні ТЦК та СП повноваженнями приймати рішення за результатами розгляду заяви заявника та надавати оцінку поданим ним документів в частині підтвердження чи не підтвердження обставин наявності у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відтак, лише головний розпорядник коштів - Міністерство оборони України має виключне право приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги або відмови у її призначенні, повернення документів на доопрацювання.

За наведених обставин, на думку суду, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний у межах своїх повноважень оформити та належним чином підготувати відповідні документи та направити їх до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для прийняття остаточного рішення.

Однак, всупереч вимогам Постанови №975 та Наказу №530 відповідач не здійснив належного оформлення документів та не передав заяву позивача до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це триваюча пасивна поведінка органу влади або посадової особи, що полягає у невиконанні дій, які вони зобов`язані були вчинити на підставі закону.

Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначені Положенням про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627 (далі - Положення № 564).

Відповідно до п.1 розділу II «Основні завдання та функції Комісії» Положення №564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 21-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках».

Пунктом 2 розділу II «Основні завдання та функції Комісії» Положення № 564 визначено, крім іншого, що саме Комісія зобов`язана приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто відповідач, не маючи на те компетенції, фактично перейняв на себе функцію Комісії та головного розпорядника бюджетних коштів щодо вивчення документів та прийняття рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.

Отже, до компетенції відповідача належить обов`язок формування пакету документів, підготовка висновку та направлення вказаних документів до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, яка наділена виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пп.36 п.10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №905) Міністр приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Відтак, суд зазначає, що вирішення питання щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України, яке з урахуванням своїх дискреційних повноважень зобов`язане прийняти одне із можливих рішень. Відповідач не наділений правами розгляду заяви позивача та був зобов`язаний діяти відповідно до встановленого порядку, та повинен лише подати розпорядникові бюджетних коштів висновки щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 не було складено та подано висновку щодо можливості призначення і виплати позивачці одноразової грошової допомоги у передбаченому Постановою №168 порядку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у складанні та направленні висновку з документами позивача до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити висновок з документами позивачки до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 .

При цьому, у межах розгляду цієї справи суд не вирішує питання та наявність чи відсутність підстав для призначення чи відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги, позаяк на виконання цього рішення ще не складено та не направлено висновок до Міністерства оборони України, яким будь-яких рішень з цього приводу не прийнято, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача після скерування такого висновку будуть порушені.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене та виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у складанні та направленні висновку з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити висновок з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Повний текст рішення складений 26.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО