Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №484/3254/26 — Миколаївський апеляційний суд

26.08.26

33/812/353/26

Справа №484/3254/26

Провадження №33/812/353/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання – Шурмою Є.М.,

за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – Білого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А. у приміщенні цього ж суду 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

у с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674463 від 24 травня 2026 р. водій ОСОБА_1 24 травня 2026 р. о 18:04 год. у с. Кінецьпіль, вул. Центральна, Первомайський район керував транспортним засобом ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охороні здоров`я - КНП ПЦМБЛ ОСОБА_1 відмовився. Зазначеним діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами був направлений на розгляд до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд формально підійшов до розгляду справи, не встановив фактичні обставини правопорушення, послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто не виконав обов`язку з повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, відтак ухвалене рішення не відповідає вимогам правової визначеності та вмотивованості судовою рішення. ОСОБА_1 зауважив, що не був ознайомлений та не отримував повний текст ухваленої постанови, а тому був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу та викласти в ній мотиви незгоди з ухваленим рішенням та повідомив, що після ознайомлення з постановою по справі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи в найкоротший термін буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга із викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права, невідповідності фактичним обставинам справи, оскаржуваної постанови.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – Правила)).

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2026 р. ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП (відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння)

До такого висновку суд, як зазначено в постанові, дійшов на підставі досліджених ним під час розгляду справи доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674463 від 24 травня 2026 р., а також доданого до нього відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора автомобіля поліції, направлення на огляд водія.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння та проведення огляду з метою встановлення стану, зокрема, наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі – Порядок).

Так, відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 12 розділу 2 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А відповідно до положень п. 7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, з метою огляду такого водія на стан сп`яніння він в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункти 7, 8 Порядку).

Водієм ОСОБА_1 , у якого поліцейським були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, вимоги закону щодо огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння виконані не були.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Доведеність вини водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил, та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду всупереч доводів апеляційної скарги підтверджується наявними у справі доказами.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674463 від 24 травня 2026 р., водій ОСОБА_1 24 травня 2026 р. о 18:04 год.. у с.Кінецьпіль, вул. Центральна, Первомайський район, керував транспортним засобом ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі - КНП ПЦМБЛ водій ОСОБА_1 відмовився. Від підпису у протоколі водій ОСОБА_1 відмовився, що зазначено поліцейським у протоколі. У графі «пояснення» зазначено: «не надав».

Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Також в матеріалах справи наявний диск (долучений до протоколу про адміністративне правопорушення) з відеозаписами з відеореєстратора, встановленого в автомобілі, та нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 (відео без звуку). Поліцейські роз`яснюють водію ОСОБА_1 , який стоїть поряд з автомобілем, підстави зупинки, а саме - порушення Правил (водій та пасажир без пасків безпеки), відсутність полісу обов`язкового страхування та виявляють ознаки наркотичного сп`яніння, які були оголошені водію, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, почервоніння очей, після чого було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Також він відмовився від підпису та надання письмових пояснень, на запитання поліцейського щодо стану, водій посилався на втому та значну кількість роботи. Поліцейські оголошують водію його права та обов`язки та що за складеним протоколом буде розглядатися судова справа. Також водію оголошено, що він відсторонений від керування транспортним засобом.

Істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також вказаної Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674463 від 24 травня 2026 р., відеозаписом обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Дії ОСОБА_1 щодо відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння суперечать закону, оскільки на вимогу працівників поліції він мав беззастережно виконати їх законну вимогу і проїхати з ними для медичного огляду на стан сп`яніння, що прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Апеляційний суд погоджується з наведеними судом першої інстанції мотивами та також відхиляє аргументи апеляційної скарги як безпідставні.

Твердження апелянта про те, що він не погоджуються із постановою судді, вважає її незаконною, мають узагальнений характер, будь-яких доводів щодо необґрунтованості висновків щодо суті правопорушення та визнання винуватості ОСОБА_1 судом в апеляційній скарзі не наведено. При цьому апеляційна скарга не містить жодних аргументів щодо незаконності складеного протоколу про адміністративні правопорушення чи оскаржуваної постанови суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У клопотанні про закриття провадження у справі, яке надійшло до апеляційного суду через канцелярію 25 серпня 2026 року, та поясненнях захисника ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції були викладені додаткові аргументи, не зазначені в апеляційній скарзі, які також не приймаються апеляційним судом.

Щодо відсутності у справі доказів того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674463 від 24 травня 2026 р. та був зупинений працівниками поліції, апеляційний суд виходить з того, що норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП), які передбачають відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння та за відмову від огляду на такий стан не містять вимог щодо порядку фіксації факту керування порушником транспортними засобами, обов`язковість зупинки транспортного засобу поліцейським, а тому ці обставина мають доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП).

У цій справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджений дослідженими судами обох інстанції відеозаписами, аналіз яких наведений у цій постанові, тим, що ОСОБА_1 таких обставин при оформленні матеріалів не заперечував, на іншу особу як водія автомобілю ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 , не вказав, а також змістом постанови від 24 травня 2026 року серії ЕНА №7251746, згідно якої 24 травня 2026 р. о 18:06 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_2 , та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Доказів скасування згаданої постанови та її оскарженні суду не надано.

Щодо посилання на те, що відеозаписи, долучені поліцейським до протоколу, не є безперервними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою виявлення або фіксування правопорушення.

Відеозаписи, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, як ті, що здійснені поліцейськими, сумнівів щодо їхньої достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації та фабрикації, тому ці відеозаписи є належним та допустимим доказом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.

Також, апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є небезпечним як для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і для інших громадян учасників дорожнього руху, що також було враховано судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення.

Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна