Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №489/7641/15-ц — Миколаївський апеляційний суд

24.08.26

22-ц/812/1939/26

Провадження №22-ц/812/1939/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Миколаїв

Справа № 489/7641/15-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання – Колосовою О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за заявою

Акціонерного товариства «Сенс Банк»

про видачу дублікату виконавчого листа

у цивільній справі за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до

ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

за апеляційною скаргою

Акціонерного товариства «Сенс Банк»

на ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва, постановлену суддею Кокорєвим В.В., 15 липня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст ухвали складено 15 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто кредитну заборгованість в сумі 9368, 42 дол. США, 8146 грн 52 коп. та судовий збір 4087 грн 29 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2020 року замінено стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк». АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування, з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року, всі інші відомості про стягувача, у тому числі РНОКПП, МФО, банківські реквізити залишилися без змін.

Згідно з відповідями Інгульського ВДВС та Інгульського районного суду м. Миколаєва виконавчий лист було повернуто до суду, однак в матеріалах справи він відсутній.

Посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаєва виданого 28 вересня 2016 року втрачено, представник заявника просив видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено .

В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву АТ «Сенс Банк» .

Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на дату завершення виконавчого провадження – 19 листопада 2019 року, розпочався новий трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Разом з цим, судом першої інстанції не враховано спеціальне законодавче регулювання строків на період дії воєнного стану, а саме Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-IX від 15 березня 2022 року було доповнено розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-2, в якому, зокрема зазначено, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Таким чином, заявник вказував, що на день звернення до суду представника АТ «Сенс Банк» з заявою про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №489/7641/15-ц за позовною заявою АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ( т.2 а.с. 2 зв. 3,4).

У зв`язку з цим, суд розглядав справу у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволені заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження завершено 19 листопада 2019 року, доказів повторної подачі виконавчого листа заявником не надано, тому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року в справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року в справі № 565/1888/19.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2016 року у справі № 489/7641/15-ц (провадження № 2/489/522/16) частково задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 9368,42 дол. США, 8146 грн 52 коп та судовий збір 4087 грн 29 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2020 року замінено стягувача з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк». Ухвала не оскаржувалась і набрала законної сили.

З копії листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 96470 від 03 червня 2026 року встановлено, що згідно даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 52666466 з примусового виконання виконавчого листа №489/7641/15-ц від 28 вересня 2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 9368,42 дол. США, 8146 грн 52 коп. та судового збору у розмірі 4087 грн 29 коп. Виконавче провадження завершено 19 листопада 2019 року на підставі п. 15 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з недостатністю коштів від реалізації заставного майна для задоволення вимог стягувача. Виконавчий документ 19 листопада 2019 року направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

З відповіді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2026 року в матеріалах справи оригінал виконавчого листа відсутній.

Відповідно до акту АТ «Сенс Банк» від 12 червня 2026 року виконавчий лист Ленінського районного суду м. Миколаєва №489/7641/15-ц – відсутній.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що заявником доведено, що виконавчий лист №489/7641/15-ц від 28 вересня 2016 року, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитними договорами втрачено

Що стосується строку пред`явлення виконавчого листа до виконання колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

У пунктах 44–47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що: «стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У той же час, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року наразі не припинено та не скасовано.

Таким чином, з огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа подана у червні 2026 року є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 260/2595/22, від 03 серпня 2023 року в справі №420/10415/22, від 09 листопада 2023 року в справі № 0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13, від 18 липня 2024 року у справі № 796/198/2018.

Оскільки суд першої інстанції розглядаючи заяву, не звернув належної уваги на зазначені положення закону та дійшов помилкового висновку про те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплинув, то ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви та видачу АТ «Сенс Банк» дублікату виконавчого листа .

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.

Ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року скасувати.

Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про видачу дублікату виконавчого листа – задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа по справі № 489/7641/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2026 року, яким стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами 9368,42 доларів США, 8146 грн 52 коп. та судовий збір 4087 грн 29 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: І.В.Лівінський

Ж.М.Яворська

Повний текст постанови складено 26 серпня 2026 року.