Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №141/9/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 141/9/26

Провадження № 22-ц/801/1976/2026

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Демченко І. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року , ухвалене під головуванням судді Демченко І.Р.

у справі №141/9/26

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до ОСОБА_2 (відповідач)

про зменшення розміру аліментів

та зустрічним позовом

ОСОБА_2 (позивач)

до ОСОБА_1 (відповідач)

про збільшення розміру аліментів,-

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, обґрунтовуючи вимоги тим, що вони із відповідачкою перебували у шлюбі, від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 з позивача утримуються аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Проте після ухвалення вказаного судового рішення у нього істотно змінились обставини, які були покладені судом в основу визначення розміру аліментів, а саме значно погіршився стан здоров`я та матеріальне становище останнього.

Так, 07.08.2022 при виконанні бойового завдання він отримав поранення (контузію) та був евакуйований до шпиталю, внаслідок чого неодноразово проходив стаціонарне лікування та медичні обстеження. За результатами проведених обстежень йому встановлено діагнози: ускладнений остеохондроз, спондилоартроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта, екструзійні кили міжхребцевих дисків L5-S1 та L4-L5, корінцеві розлади, а також інші захворювання, які суттєво впливають на його працездатність та можливість отримувати стабільний дохід.

Крім того, за результатами проходження військово-лікарської комісії позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 липня 2025 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком на один рік. Відповідно до витягу з форми ОК-5 середньомісячний дохід позивача за 2025 рік становить близько 8 000 грн.

За наведених обставин просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, на підставі судового рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 19.02.2021 з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного вік, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

10.02.2026 ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи його тим, що рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року з позивача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас неповнолітній син має проблеми зі станом здоров`я, потребує постійного медичного нагляду та лікування, що спричиняє додаткові витрати. Крім того, значно погіршився її матеріальний стан, оскільки вона втратила постійне місце роботи у зв`язку зі скороченням штату та була працевлаштована на тимчасову посаду на період відпустки основного працівника.

Зазначає також про перебування на її утриманні непрацездатних батьків, один з яких є особою з інвалідністю ІІ групи.

Вважає, що все викладене є підставою для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, з 1/4 частини до 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення та неповне встановлення судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні його вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В доводах апеляційної скарги посилається на ті самі доводи, якими обґрунтовує позовні вимоги. Аргументи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана правова оцінка.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу суду не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції – частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 01 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 13 липня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено її розгляд.

Позивач ОСОБА_1 повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Відповідач ОСОБА_2 проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що сторони, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з 14.10.2015 перебували у шлюбі, який рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 31.07.2021 розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 по справі № 141/197/19, з ОСОБА_1 утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів заробітку , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Витягом з довідки про доходи ОК-5 за 2025 рік підтверджується, що з січня 2025 по листопад 2025 включно, ОСОБА_1 отримує дохід в розмірі 8 000,00 грн щомісячно.

Згідно з копіями довідок форми 100 та про обставини травми від 22.09.2022 за № 1/1032, 06.08.2022, виконуючи бойове завдання, ОСОБА_1 отримав поранення та був доставлений до шпиталю, де перебував на стаціонарному лікуванні з 08.08.2022 по 26.08.2022 (виписки із медичної картки стаціонарного хворого №292).

Консультативним висновком спеціаліста від 07.09.2022 підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: ускладнений остеохондроз, спондилоартроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта з екструзійною килою міжхребцевого диску L5-S1, екструзійною килою міжхребцевого диску L4-L5; корінцеві розлади, рефлекторний синдром із помірною вертебральною дисфункцією; енцефалопатія після травматичного та судинного ґенезу з нейродинамічними розладами, астено-цефалгічним синдромом.

Із виписок з медичної картки ОСОБА_1 , останній з 12.09.2022 по 21.09.2022, з 13.03.2025 по 20.03.2025, з 08.05.2025 по 14.05.2025, перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, зокрема, з діагнозом дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія.

За результатами військово–лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби (довідка від 24.10.2022 № 4441).

Рішенням ЕКОПФО № 1470/25/239/ВТ від 29.07.2025 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, до 29.07.2026, що підтверджено також копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2026, було укладено договір – купівлі продажу земельної ділянки, площею 2 га, власник ОСОБА_5 .

Відповідно до копії постанови про звернення стягнення на орендну плату ВП № 65179881 від 27.05.2025, СТОВ «Мирославель - Агро» зобов`язано здійснювати відраховування з доходів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № 141/197/19 від 29.03.2020.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 03.08.2021, ОСОБА_3 було поставлено діагноз – тенезми сечового міхура. Після цього було зроблено ультразвукові дослідження нирок та сечового міхура від 03.08.2021 та від 06.10.2024, та дослідження аналізів від 09.04.2024, копії цих досліджень містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_3 хворіє на хронічний періодонтит, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Вінницької обласної ради від 25.03.2023; випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 04.07.2024; випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 3272 від 20.06.2025.

ОСОБА_2 згідно з результатами дослідження лабораторії «Глобал тест» від 11.08.2021, від 12.01.2022, від 29.07.2022 та від 24.02.2023, а також копіями записів у медичній карті від 13.01.2025 та від 16.01.2026, має кісту лівого яєчника.

Як вбачається з копії довідки про склад сім`ї № 11/07.00.8-15 від 21.01.2026, ОСОБА_2 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з наказу 29-к від 15 грудня 2025 виданого Чагівським ліцеєм Вінницького району Вінницької області, на підставі рішення 86 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 22.10.2025, 31 грудня 2025 ОСОБА_2 звільнено з посади вихователя і музичного керівника.

Згідно з копією наказу № 21–к Лопатинської гімназії Вінницького району Вінницької області від 30 січня 2026 року, ОСОБА_2 прийнято на посаду вчителя англійської мови Лопатинської гімназії Вінницького району Вінницької області на час декретної відпустки основного працівника.

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №688839 від 16.02.2024 підтверджується, що мати відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ( ІІ група) та пенсіонеркою за віком, батько, ОСОБА_7 - пенсіонером за віком.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки рішення суду оскаржується позивачем ОСОБА_1 , то відповідно до статті 367 ЦПК України апеляційним судом переглядалося в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не підтверджують істотного погіршення матеріального чи сімейного стану позивача порівняно з обставинами, які існували під час ухвалення рішення про стягнення аліментів, а тому встановлені законом підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 4 ЦПК).

Частиною 1 статті 2 ЦПК встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Із аналізу вказаних правових норм убачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу позовних вимог посилався на те, що після ухвалення судового рішення у нього погіршився стан здоров`я та змінився матеріальний стан, через отримані поранення під час служби у ЗС України.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо погіршення його матеріального стану у зв`язку з погіршенням здоров`я та доказів понесення витрат на лікування не надано. Для зменшення розміру аліментів має значення не саме по собі формальне зменшення фінансового стану платника аліментів, а факт того, що таке погіршення його майнового стану не дозволяє йому сплачувати аліменти в повному обсязі та одночасно забезпечувати собі належний рівень та умови життя, чого позивач не довів.

Погіршення стану здоров`я платника аліментів при зменшенні розміру аліментів на утримання дитини підлягає врахуванню, якщо таке вимагає значних фінансових витрат на лікування, реабілітацію тощо, що також не підтверджено позивачем.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами військово – лікарської комісії позивач дійсно визнаний обмежено придатним до військової служби (довідка від 24.10.2022 № 4441) та йому встановлено інвалідність ІІІ групи.

Водночас, колегія суддів враховує, що апелянт є особою працездатного віку, а наявність інвалідності ІІІ групи, відповідно до чинного законодавства, не виключає можливості працевлаштування , про що зазначено у наданих ним медичних документах: «здатність до трудової діяльності – помірний ступінь обмеження», та отримання доходу. Доказів того, що стан здоров`я апелянта унеможливлює будь-яку подальшу трудову діяльність, матеріали справи не містять.

За своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20).

Аліменти це платіж, спрямований саме на утримання дітей, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, оскільки Сімейним Кодексом України передбачено обов`язок обох батьків брати участь у матеріальних витратах, незалежно від того, з ким з них проживає дитина, або повнолітні дочка, син, які продовжують навчатися.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що аліменти, які на даний час сплачує позивач у розмірі частки доходу (заробітку), що становить 2000 грн (8000 грн / 4), фактично є мінімальним розміром, а враховуючи умови воєнного стану, витрати та потреби дитини, такий розмір не здатний в повній мірі забезпечити належне утримання та розвиток дитини.

Також колегія суддів зауважує, що сплата аліментів позивачем фактично є єдиним способом виконання ним батьківського обов`язку щодо неповнолітньої сина, так як він проживає окремо, а доказів щодо його участі у вихованні дитини та забезпеченні додаткових витрат матеріали справи не містять. Фактично всі обов`язки щодо виховання, піклування, забезпечення належних умов проживання, медичного забезпечення, відпочинку, розвитку, тощо покладено на матір дитини, що теж враховується при визначенні матеріального стану та розміру аліментів.

Враховуючи вказане, а саме те, що на батьків покладено рівні обов`язки щодо утримання дітей; те, що син сторін проживає з відповідачкою та перебуває на повному її утриманні; матеріальний стан позивача та відповідачки; прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, який відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» складав для дітей від 6 до 18 років – 3512 грн. на місяць; колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин