Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №460/8481/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Рівне№460/8481/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення , починаючи з 28 квітня 2026 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172050007738 від 05 травня 2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення , починаючи з 28 квітня 2026 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у призначенні даного виду пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993. На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 28.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідач подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.04.2026 року звернулася із заявою про призначення пенсії за віком із заниженням пенсійного віку у відповідності до ст..55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до Рівненського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, так як позивачці 22 вересня 2025 року виповниться 54 роки , вона є громадянкою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії , що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 від 11.05.1998 року, виданим Рівненською облдержадміністрацією.

Також до Вараського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, були надані документи, які підтверджуєть що ОСОБА_1 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 року станом на 01.01.1993 року та проживає на даний час, а саме:

- довідка Вараської міської ради с.Озерці № 258 від 13.08.2025 року підтверджує проживання з 01.01.1986 року по 01.09.1986 рік, із 16.07.1990 року по 22.09.1990 року в с. Озерці Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області ;

- довідка Вараської міської ради с.Сопачів № 263 від 18.08.2025 року підтверджує проживання з 26.09.1990 року по 01.09.1997 року в с. Діброва Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області ;

- довідка Вараської міської ради с.Стара Рафалівка № 270 від 19.09.2025 року підтверджує проживання з 14.02.2022 року по даний час в с. Бабка Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області ;

- рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.03.2026 року у справі № 556/3374/25, котрим встановлено факт постійного проживання, ОСОБА_1 у період з 01.09.1986 року по 16.07.1990 року, з 22.09.1990 року по 26.09.1990 року в с.Озерці Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області, яке набрало законної сили 09.04.2026 року.

Населені пункти с.Озерці, Діброва, Бабка Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 16 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172050007738 від 05.05.2026 року останній відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст..55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсійний вік знижується на 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки*) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Тобто, для зниження пенсійного віку на 6 років слід перевірити дотримання умов: 1) чи є особа потерпілою від Чорнобильської катастрофи; 2) чи особа постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює в зоні гарантованого добровільного відселення; 3) чи станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років; для розрахунку кількості років зниження пенсійного віку слід встановити - 4) чи проживала або постійно працювала особа в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року; та 5) загальну кількість років проживання особи в зазначеній зоні.

Згідно оскаржуваного рішення, позивач станом на 01.01.1993 прожив в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років.

Щодо застосування початкової величини зниження пенсійного віку суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є громадянкою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії , що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 від 11.05.1998 року, виданим Рівненською облдержадміністрацією.

Відповідно до довідки Вараської міської ради с.Озерці № 258 від 13.08.2025 року позивач проживала з 01.01.1986 року по 01.09.1986 рік, із 16.07.1990 року по 22.09.1990 року в с. Озерці Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області ; згідно довідки Вараської міської ради с.Сопачів № 263 від 18.08.2025 року проживала з 26.09.1990 року по 01.09.1997 року в с. Діброва Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області ; згідно довідки Вараської міської ради с.Стара Рафалівка № 270 від 19.09.2025 року проживала з 14.02.2022 року по даний час в с. Бабка Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області.

Населені пункти с.Озерці, Діброва, Бабка Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 16 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Доказів того, що дані довідки є неправдивими або відкликаними відповідним органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять.

Зважаючи на вказані довідки позивачу повинна встановлюватися початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки.

Також суд зазначає, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.03.2026 року у справі № 556/3374/25 встановлено факт постійного проживання, ОСОБА_1 у період з 01.09.1986 року по 16.07.1990 року, з 22.09.1990 року по 26.09.1990 року в с.Озерці Володимирецького району ( на даний час Вараського району) Рівненської області, яке набрало законної сили 09.04.2026 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А відтак, з наявних у справі документів суд встановив, що станом на 01.01.1993 року позивач прожила в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення понад 6 років, що підтверджено рішенням суду та довідкою органу місцевого самоврядування,

Крім того суд зауважує, що при видачі позивачу посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3 уповноваженими органами було перевірено та достовірно встановлено факт проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року не менше 3 років.

А відтак, враховуючи те, що позивач має право на початкову величину зниження пенсійного віку (3 роки), та станом на 01.01.1993 року прожив та відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на зниження пенсійного віку на 6 років (3 роки початкова величина та на 1 рік за кожні 2 роки проживання, роботи).

Суд зауважує, що другою обов`язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Водночас, відповідачами не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 36 років, необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набув право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про відмову в призначенні пенсії є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Отож, судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні гарантованого добровільного відселення для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.

За правилами пункту 4.10. розділу IV Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. З аналізу вказаних вище положень випливає, що після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто, територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця перебування особи для здійснення виплати такої пенсії. Тобто, нарахування та виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації)/перебування особи.

Отже, суд приходить до висновку, що в частині позовних вомог щодо нарахування та виплати пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід відмовити.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки із заявою про призначення пенсії та необхідними документами позивач звернувся 28.04.2026, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена позивачу з 28.04.2026.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем частково доведено правомірність пред`явленого позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Враховуючи положення частини першої, третьої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 05.05.2026 №172050007738.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 28 квітня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344)

Суддя С.А. Борискін