Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №592/9562/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/9562/26

Провадження №2/592/2931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., з участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем, що зареєстрований 11.11.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1130. Також позивачка просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Вони мають малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою. Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на життя та на сімейні відносини, відсутнє почуття взаєморозуміння, любові та поваги. Шлюбні відносини фактично не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Сім`я розпалася остаточно й поновити її неможливо. Збереження шлюбу суперечать інтересам позивачки та відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивачка підтримала позовні вимоги, відповідач позов визнав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2026 судом прийнято позовну заяву й відкрито провадження у справі. Судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-50 год. 10.08.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд встановив, що з 11.11.2023 сторони вступили в шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1130.

Сторони мають малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою.

Спільне життя сторін не склалося, через різні погляди на життя та на сімейні відносини, відсутнє почуття взаєморозуміння, любові та поваги. Шлюбні відносини вони фактично не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

Встановлені факти визнаються сторонами та підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 .

З встановленого вбачається, що збереження шлюбу сторін є неможливим та суперечить їх інтересам й інтересам дитини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З встановлених обставин вбачається, що правовідносини є сімейними й врегульовані ст.ст. 110, 112, 141, 160-161 СК України та пов`язаними нормами, які наведені нижче.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21, ч. 2 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями ст.ст. 110, 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має істотне значення.

Ураховуючи зазначені положення закону вбачається, що шлюб є добровільним сімейним союзом жінки та чоловіка. При цьому він ґрунтується на вільній згоді між ними. Якщо у подружжя припинилися такі стосунки в силу, наприклад зміни особистого ставлення один до одного, втрати любові, поваги тощо, то втрачається сенс існування такого шлюбу. У даній справі дружина заявила про розпад сім`ї, свідомо підтвердила про втрату любові та поваги до чоловіка. Також вказала, що відновити сім`ю неможливо.

З наведеного вбачається, що припинився інтерес сторін у спільному шлюбі, а перебування у ньому вочевидь є неприйнятним. Розпад сім`ї певною мірою є негативним явищем. Подружжя втрачає зв`язок один з одним. Збереження таких неприйнятних відносин є неправильним та суперечить різним інтересам подружжя. Однак для цього існує інститут розірвання шлюбу у судовому порядку. Відтак шлюб необхідно розірвати, адже він розпався, зберегти його неможливо, а збереження суперечить інтересам сторін.

Щодо визначення місця проживання дитини слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ч. 3, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 157 СК України визначені права того із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України за певних умов.

Так, відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

В ході судового розгляду встановлено, що малолітня дитина проживає разом з позивачкою. Відповідач не заперечував щодо визначення місця проживання доньки з матір`ю.

З наведених положень закону та встановлених обставин справи вбачається, що визначення місця проживання дитини з позивачкою відповідає її інтересам.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.11.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1130.

Визначити місце проживання дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.08.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО